Україна пішла безпрецедентним шляхом, ухваливши Закон України № 1635, відповідно до якого кандидати на посади членів Вищої ради правосуддя попередньо відбираються Етичною радою, а також відбувається оцінювання відповідності діючих членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Верховна рада України створила механізм, який не відповідає загальним підходам до незалежності судових рад, викладеним у новому Висновку Консультативної ради європейських суддів №24.
На цьому наголосив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацькийпід час презентації Висновку КРЄС № 24 «Еволюція рад правосуддя та їх роль в незалежності та неупередженості судових систем», який Консультативна рада європейських суддів затвердила 5 листопада 2021 року.
Висновки КРЄС відіграють значну роль у формуванні правового поля європейських держав, є джерелом м’якого права. Олексій Маловацький назвав Висновок №24 ґрунтовним та особливо актуальним в сьогоднішніх реаліях нових викликів, які постали перед судовою владою України та органами суддівського врядування.
У висновку № 24 КРЄС зазначає, що рада правосуддя повинна функціонувати як засіб захисту, підтримки та розвитку ролі судової влади та незалежності окремих суддів від інших гілок державної влади.
КРЄС наголошує: члени ради правосуддя мають обиратися на посади на певний час та бути захищеними від внутрішнього і зовнішнього тиску. Термін повноважень члена ради правосуддя повинен закінчуватися лише після законного обрання наступника, задля гарантування виконання радою своїх обов’язків на законних підставах. Тобто перебування члена судової ради протягом строку обрання (призначення) є гарантією, а забезпечення повноважень усіх членів Ради – найважливіша умова її незалежності.
КРЄС зауважила, що члени ради правосуддя можуть бути усунуті з посади лише за умови доведеності серйозних порушень, шляхом процедури, яка гарантує їхнє право на справедливий суд. КРЄС підкреслює важливість того, що процедури, які можуть прямо чи опосередковано призвести до припинення повноважень, не повинні використовуватись з метою досягнення політичних цілей, натомість здійснюватися з повагою до права на справедливий судовий розгляд.
У висновку підкреслено, що безперервність та ефективність можна покращити шляхом не одномоментного закінчення повноважень членів ради правосуддя.
КРЄС акцентує, що правова основа судової ради та її основні елементи повинні бути закріплені в Конституції як безпечна правова основа для її обов'язків, незалежності та легітимності. Вони повинні включати склад і функції ради та гарантії перебування на посаді його членів разом із гарантією її незалежності від законодавчої та виконавчої влади. Інші деталі можуть бути встановлені законом.
За рекомендацією КРЄС кожна Рада правосуддя повинна мати у своєму розпорядженні ефективні засоби правового захисту задля забезпечення своєї автономії та можливості поставити під сумнів законність публічних актів, що впливають на неї чи судову владу. Хорошим прикладом може бути право на звернення до Конституційного Суду чи його еквіваленту.
На думку Олексія Маловацького, надання такого права Вищій раді правосуддя сприяло б більшій незалежності судової системи. «Давно дискутується питання щодо права звернення Вищої ради правосуддя до Конституційного Суду України з конституційним поданням. ВРП бачить багато проблем у правовому регулюванні і сприяла б виправленню недоліків законодавства. Рада неодноразово піднімала це питання перед Парламентом та перед Верховним Судом. Однак воно досі не вирішене», – сказав він.
В. о. Голови ВРП звернув увагу, що КРЄС називає перевірку ради правосуддя крайнім заходом, який має здійснюватися незалежним органом.
На його думку, ситуація з перевіркою Етичною радою кандидатів до ВРП та діючих членів ВРП не повною мірою відповідає Висновку КРЄС №24.
«За перехідними положеннями Закону України № 1635 Етична рада має впродовж шести місяців перевірити на доброчесність діючих членів ВРП. У разі негативного висновку член ВРП може бути звільнений за грубий дисциплінарний проступок. Проте Етична рада не наділена дисциплінарними функціями, вона є допоміжним органом суб’єктів формування ВРП. Водночас вона фактично отримає надзвичайні унікальні повноваження з перевірки не зрозуміло чого саме (установчих документів – Статуту, Регламенту Етичної ради, порядку перевірки і критеріїв поки що ми не бачили)», – зауважив він.
Олексій Маловацький нагадав, що на грудень 2021 року заплановано проведення з’їздів, до порядків денних яких включено питання щодо обрання членів ВРП (10 грудня відбудеться з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а 22–23 грудня – XIX позачерговий з’їзд суддів України). «Наразі не зрозуміло чи встигне Етична рада до цього часу перевірити кандидатів. Через затримки може виникнути питання оскарження процедури обрання на з’їздах членів ВРП», – казав він.
В. о. Голови ВРП нагадав про відкрите конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України положень Закону України у № 1635-ІХ.
У засіданні круглого столу взяли участь: Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, Керівник Секретаріату Консультативної ради європейських суддів Арташес Мелікян, президент Європейської асоціації суддів, міжнародний консультант Ради Європи Джуро Сесса, суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів при Комітеті міністрів Ради Європи Віктор Городовенко, Голова ради суддів України Богдан Моніч, ректор Національної школи суддів Микола Оніщук та інші.
Захід організований Верховним Судом спільно із проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».
