Заступник Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша взяла участь у заході, присвяченому публічній презентації тіньового звіту до Розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та Розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції.
У вступному слові Оксана Кваша відзначила роботу експертів, які ґрунтовно проаналізували всі аспекти діяльності Вищої ради правосуддя, врахували виконані завдання та окреслили напрями, що потребують удосконалення.
Зокрема, у тіньовому звіті звертається увага на відсутність єдності дисциплінарної практики в різних Дисциплінарних палатах ВРП. Одним із механізмів розв’язання цієї проблеми є використання суддею права на оскарження рішення Дисциплінарної палати до пленарного засідання ВРП, а в разі незгоди — подання скарги до Верховного Суду.
Також Оксана Кваша наголосила на проблемах, які виникають через незаповненість вакантних посад у складі Вищої ради правосуддя. Тривалий час замість 21 члена Ради працювали лише 15, тобто на межі повноважності. Наприклад, засідання Ради є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість членів — не менше 11 осіб. Водночас під час розгляду скарг на рішення дисциплінарних палат у засіданні не беруть участь члени відповідної палати (4 або 5 осіб), через що іноді бракувало кворуму.
Крім того, засідання Ради у пленарному складі, на якому розглядаються питання щодо внесення подань про призначення суддів на посади, є повноважним, якщо в ньому беруть участь щонайменше 14 членів Ради. Таким чином, навіть відсутність двох членів ВРП може унеможливити розгляд питань.
8 жовтня 2025 року Президент України призначив двох нових членів ВРП, тож нині Рада налічує 17 членів, і проблема тимчасово вирішена. Водночас уже наступного року завершується строк повноважень окремих членів, тому питання забезпечення повного складу залишається актуальним.
Оксана Кваша зазначила, що у тіньовому звіті запропоновано шляхи досягнення повного складу ВРП. Зокрема, пропонується внести законодавчі зміни, які б зобов’язували суб’єктів призначень дотримуватися встановлених строків. Одним із можливих варіантів є також продовження повноважень чинних членів Ради до моменту призначення їхніх наступників. За словами Оксани Кваші, ця пропозиція є слушною і може забезпечити безперервність та інституційну спроможність діяльності Ради.
Вона також поінформувала, що наразі Вища рада правосуддя активізувала роботу з призначення суддів до апеляційних і місцевих судів. Це є важливим зобов’язанням у межах плану Ukraine Facility. Завдяки збільшенню складу ВРП до 17 членів ця діяльність стала більш ефективною.
Оксана Кваша нагадала, що для забезпечення високої якості добору суддів відповідно до вимог українського законодавства та європейських стандартів у грудні 2024 року були ухвалені Єдині показники доброчесності та професійної етики суддів. Документ розроблявся спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Громадською радою доброчесності та за участі міжнародних експертів.
Крім того, 30 вересня 2025 року Вища рада правосуддя визначила кількість суддів у новостворених судах: у Спеціалізованому окружному адміністративному суді — 17 посад; у Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді — 10 посад.
Наразі триває робота з проведення добору на посаду Голови Державної судової адміністрації України, який планується завершити до кінця цього року.
Також Оксана Кваша анонсувала проведення публічного заходу у ВРП, під час якого Служба дисциплінарних інспекторів прозвітує про результати своєї діяльності за перший рік роботи.
Довідково:
Тіньовий звіт до Звіту Європейської комісії щодо України за 2024 рік підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Transparency International Ukraine, Центром прав людини ZMINA, програмою «Адвокат майбутнього», організацією «Європа без бар’єрів», Асоціацією правників України та виданням «Європейська правда» за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».
Документ містить аналіз прогресу за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу».
У звіті зосереджено увагу як на досягненнях України, так і на викликах, що постають під час упровадження європейських стандартів, зокрема у сфері верховенства права.
Експерти профільних громадських організацій сформулювали понад 500 рекомендацій — від законодавчих змін до інституційних рішень — для допомоги державним органам у вирішенні актуальних проблем, забезпеченні сталих результатів та визначенні пріоритетів реформ спільно з міжнародними партнерами.
Фото: Проєкт ЄС "Право-Justice"
