1 вересня 2026 року виповнюється три роки, як для України набрала чинності Гаазька Конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (2019). Міністерство юстиції України розповідає, як працює цей інструмент, які можливості він відкриває для громадян та бізнесу та як скористатися його перевагами на практиці.
Що таке Гаазька конвенція 2019 року та чому вона важлива?
Розробка цього універсального багатостороннього документа тривала майже два десятиліття. Текст Конвенції було ухвалено 2 липня 2019 року на 22-й Дипломатичній сесії Гаазької конференції з міжнародного приватного права за активної участі делегації України. Україна стала другою державою у світі (після Уругваю), яка підписала цей історичний документ 4 березня 2020 року. Ратифікація відбулася 1 липня 2022 року.
Головне завдання Конвенції – створити глобальний та єдиний механізм для взаємного визнання та виконання іноземних судових рішень. Конвенція працює у парі з Гаазькою конвенцією про угоди про вибір суду 2005 року, і разом вони спрощують доступ до правосуддя, створюють правову визначеність та передбачуваність для учасників ринку та суттєво зменшують фінансові витрати, час та ризики при веденні транскордонної підприємницької діяльності.
На які країни та справи поширюється Конвенція?
На сьогодні Конвенція застосовується у відносинах України з державами-членами ЄС, Великою Британією, Албанією, Андоррою, Чорногорією та Уругваєм.
Конвенція регулює винятково рішення у цивільних або комерційних справах. Вона не застосовується до податкових, митних чи адміністративних спорів.
Також стаття 2 Конвенції чітко визначає перелік виключень, до яких правила Конвенції не застосовуються. Серед них:
- статус та правоздатність фізичних осіб;
- аліментні зобов'язання та інші питання сімейного права;
- заповіти та спадкування;
- неплатоспроможність (банкрутство) та мирові угоди боржника з кредиторами;
- інтелектуальна власність;
- приватність та наклеп;
- перевезення пасажирів і товарів, а також морське право;
- діяльність збройних сил та правоохоронних органів.
Також Конвенція не поширюється на арбітражі та пов’язані з ними провадження.
Як це працює на практиці?
Конвенція не передбачає залучення державних органів (наприклад, Міністерства юстиції) для передачі клопотань.
Якщо ви маєте судове рішення, ухвалене в Україні, і хочете виконати його в одній із договірних держав (або навпаки), ви маєте право звернутися безпосередньо до компетентного суду іноземної держави, де запитується примусове виконання.
Клопотання про визнання або виконання може супроводжуватись документом щодо судового рішення, виданим судом (у тому числі посадовою особою суду) держави ухвалення, у формі, рекомендованій та опублікованій Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права.
Згідно зі статтею 12 Конвенції, для визнання та виконання рішення суду необхідно надати:
- Повну і засвідчену копію судового рішення.
- У разі заочного рішення оригінал чи засвідчену копію документа, який підтверджує, що відповідачу, який не з'явився, було вчасно та належно вручено документ про порушення провадження.
- Документи, що підтверджують, що рішення набрало законної сили та підлягає виконанню у державі ухвалення.
- Якщо ви подаєте затверджену судом мирову угоду – спеціальну довідку суду про те, що ця угода підлягає виконанню так само, як і судове рішення.
- Засвідчений переклад усіх документів офіційною мовою запитуваної держави (якщо вони складені іншою мовою).
Клопотання може супроводжуватися спеціальним уніфікованим документом (формуляром) щодо судового рішення, рекомендованим та опублікованим Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права. Його форму розміщено на офіційному сайті Гаазької конференції.
У яких випадках іноземний суд може відмовити у виконанні рішення?
Конвенція містить вичерпний перелік підстав, коли у визнанні та виконанні рішення може бути відмовлено. Зокрема, якщо:
- документ про початок судового процесу не був вручений відповідачу завчасно для організації його захисту;
- документ був вручений у запитуваній державі у спосіб, несумісний з її основоположними принципами вручення документів;
- судове рішення отримано внаслідок обману;
- визнання чи виконання рішення очевидно суперечить публічному порядку запитуваної держави або порушує її безпеку та суверенітет;
- рішення суперечить угоді сторін про те, що спір мав вирішуватися в іншому суді;
- рішення є несумісним із рішенням суду запитуваної держави або ранішим рішенням іншої держави між тими самими сторонами з того самого предмета спору.
Застосування Гаазької конвенції 2019 року суттєво спрощує життя українським громадянам та підприємцям за кордоном, гарантуючи, що захищені в українському суді права отримають належне та швидке примусове виконання у ЄС та інших країнах світу, які долучились до Конвенції.
