Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша взяла участь у експертній дискусії «Судова реформа: відповіді на актуальні виклики», що проведена Центром протидії корупції за підтримки програми GIZ «Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права».
Учасники обговорили питання розвитку верховенства права та судової реформи в контексті євроінтеграції України, зокрема участь міжнародних експертів у доборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Оксана Кваша звернула увагу, що до діяльності Вищої ради правосуддя прикута увага суспільства, і кожне рішення оцінюється доволі критично.
Вона нагадала, що 1 червня 2025 року сплинули повноваження першого складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС України, до якої входили національні і міжнародні експерти. На виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВРП мала протягом п’яти днів оголосити початок конкурсу на зайняття вакантних посад членів цієї Конкурсної комісії, яка формуватиметься за іншим принципом — відповідно до нової редакції статті 95-1 зазначеного Закону. У ній встановлено, що суб’єктами формування Комісії є Рада суддів України, Рада прокурорів України, Рада адвокатів України та Національна академія правових наук України в особі Президії.
ВРП відклала ухвалення цього рішення, отримавши інформацію про реєстрацію у парламенті законопроєкту № 13382 щодо продовження участі міжнародних експертів у конкурсних процедурах стосовно добору членів ВККС України. Оскільки законопроєкт перебуває на стадії обговорення, а ВРП має діяти відповідно до чинного законодавства, 22 липня 2025 року ВРП оголосила про початок конкурсу на зайняття вакантних посад членів Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посади членів ВККС України.
Наразі подано кандидатури від трьох суб’єктів формування Конкурсної комісії — Президії Національної академії правових наук України, Ради адвокатів України та Ради прокурорів України; триває перевірка повноважності суб’єктів формування Конкурсної комісії, а також здійснюється перевірка запропонованих кандидатур. Очікуються кандидатури від Ради суддів України.
Оксана Кваша зазначила, що члени Вищої ради правосуддя беруть участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС. Законопроєкт щодо продовження участі міжнародних експертів у конкурсних процедурах отримав підтримку. Водночас ВРП зауважує: у разі його ухвалення і повернення міжнародних експертів потрібно чітко прописати процедуру припинення вже оголошеного конкурсу, який наразі триває.
Голова Комітету з питань Європейського Союзу Бундестагу (Німеччина), доктор Антон Гофрейтер, наголосив, що українці не лише захищають свою країну та Європу від російської агресії, а й обстоюють демократію і свободу на континенті. Найкращий аргумент для підтримки швидкого вступу України до ЄС — високі стандарти демократії, верховенства права та ефективна боротьба з корупцією. Участь незалежних міжнародних експертів у судовій реформі є потрібною на перехідний період. Країни — члени ЄС добровільно передають частину суверенітету заради спільних правил і спроможності діяти разом. Водночас із утвердженням справжнього верховенства права держава стає більш суверенною.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зауважив, що залучення міжнародних експертів до добору членів ВККС — корисний механізм запозичення кращих практик. Питання — як довго він потрібен. Дискусія триває, щоб збалансувати «за» і «проти» та вибудувати ефективні процедури. Він також зазначив, що розділ Конституції України про правосуддя оновлено й він відповідає європейським стандартам.
Голова Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна висловила переконання, що наразі Україна не готова відмовлятися від участі міжнародних експертів у доборі на ключові посади (членів ВККС України, керівництва антикорорганів, суддів КСУ, Рахункової палати тощо). Вона наголосила на необхідності відновити таку участь і повідомила про реєстрацію законопроєкту № 13382, водночас зазначивши, що швидкому просуванню документа бракує політичної волі.
