Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками (ч. 1 ст. 259 КК України), – з такою кваліфікацією дій чоловіка, засудженого за сукупністю вироків до 5 років позбавлення волі, погодився Верховний Суд.
Як установили суди, у квітні 2022 року чоловік зателефонував на навмання вибраний абонентський номер і повідомив жінці, яка відповіла на дзвінок, завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, через мінування будинку, в якому вона проживає.
Цей вчинок створив обстановку загального страху і невпевненості жителів, викликав паніку, порушивши безпеку суспільства, а також призвів до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб (рятувальників, поліції, медиків) для перевірки зазначеного повідомлення.
Твердження сторони захисту про те, що за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259 КК України, особам, які їх скоїли, призначається покарання, не пов’язане з реальним його відбуванням у виді позбавлення волі, є неспроможним з огляду на таке.
Зі змісту положень ст. 75 та ч. 3 ст. 78 КК України випливає, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком.
У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Постанова ККС ВС у справі № 678/527/22 (провадження № 51-3544км22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109273642.
