Правова визначеність передбачає єдність і послідовність судової практики, водночас не виключаючи можливості її розвитку. Вирішуючи питання про відступ від сформованого правового підходу, важливо враховувати не лише можливість іншого тлумачення певної норми судом, а й зважувати в комплексі причини, що є вагомими для зміни усталеного підходу, наслідки такої зміни для правозастосування в майбутньому.
На цьому наголосила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач під час Міжнародного форуму із захисту бізнесу, організованого виданням «Юридична практика».
У межах сесії «Економіка воєнного часу» вона виступила з доповіддю «Судова практика як фактор передбачуваності бізнес-середовища».
Розкриваючи питання правової визначеності в контексті судової практики, Лариса Рогач зосередилася на трьох аспектах: формуванні та розвитку судової практики і забезпеченні її єдності, остаточності судового рішення, а також ролі учасників правовідносин у досягненні правової визначеності. Вона звернула увагу на важливість постійного діалогу судової системи з бізнесом і правниками.
За словами очільниці КГС ВС, завдання господарського судочинства полягає не лише у вирішенні конкретного спору, а й у формуванні зрозумілих правових орієнтирів на майбутнє.
«Найкраща робота господарського суду та судової системи в цілому полягає не в тому, щоб розглянути якнайбільше спорів, а в тому, щоб вирішити спір і викласти судове рішення так, аби надалі було зрозуміло, як розглядатимуться подібні справи», – зазначила Лариса Рогач.
Водночас, сказала доповідачка, сама можливість різного тлумачення норми права є природною. Саме тому важливе значення мають передбачені процесуальним законодавством механізми забезпечення єдності судової практики, зокрема можливість відступу від раніше сформованого правового висновку через розгляд справи палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. Цей механізм, на переконання Лариси Рогач, дає змогу розвивати судову практику без втрати її послідовності.
При цьому кожен відступ від усталеного підходу потребує зваженої оцінки. Як приклад спікерка навела постанову об’єднаної палати КГС ВС від 19 червня 2026 року у справі № 910/22/24. Вирішуючи питання про можливість зміни сформованого підходу, палата врахувала не лише існування аргументів на користь іншого тлумачення норми, а й розглянула об’єктивну необхідність зміни сталої практики, яка вже склалася, втрату чинності Господарським кодексом України та перспективу виникнення відповідної категорії спорів надалі.
Говорячи про необхідність балансу між сталістю і розвитком судової практики, Лариса Рогач згадала нещодавню робочу нараду в КГС ВС, присвячену актуальним питанням правозастосування у сфері публічних закупівель, під час якої представники судової, законодавчої та виконавчої влади, а також бізнес-спільноти обговорили законодавчі зміни щодо регулювання зміни ціни в договорах про закупівлю та питання їх подальшого застосування.
На цьому прикладі голова КГС ВС акцентувала, що єдність і передбачуваність судової практики не виключають можливості її розвитку. Важливу роль у цьому процесі відіграє юридична спільнота: саме учасники судового процесу, обґрунтовуючи свої позиції в конкретних справах, можуть наводити аргументи щодо необхідності коригування сформованих підходів. Водночас, на думку спікерки, важливо оцінювати, чи така зміна необхідна лише для конкретної справи, чи відповідний підхід буде виправданим і для майбутнього правозастосування.
Ще однією складовою правової визначеності Лариса Рогач назвала остаточність судового рішення. Зокрема, йдеться про недопущення його фактичного перегляду в позапроцесуальний спосіб – через ініціювання іншого процесу щодо вже вирішеного спору, залучення іншого учасника чи інше формулювання позовних вимог. Сторона, яка отримала остаточне судове рішення, повинна мати впевненість, що воно надалі не буде поставлене під сумнів поза встановленими процесуальними процедурами.
На завершення Лариса Рогач наголосила на важливості поширення сформованих правових позицій. Вона закликала юридичну спільноту активно користуватися оглядами судової практики та дайджестами ВС, які дають змогу відстежувати актуальні правові підходи. Доступність таких матеріалів і належне доведення правових позицій сприяють більш послідовному правозастосуванню і можуть зменшувати кількість спорів та, відповідно, навантаження на судову систему.
Фото надали організатори.
