Право учасника товариства на отримання інформації про його діяльність підлягає розширеному тлумаченню та охоплює доступ до будь-яких документів, що містять інформацію про діяльність товариства і належать до категорій документів, визначених ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», незалежно від їх назви чи прямого зазначення в цій статті, якщо такі документи не належать до інформації з обмеженим доступом. Наявність у таких документах персональних даних не є підставою для відмови в їх наданні, а товариство має забезпечити баланс між корпоративним правом учасника та захистом персональних даних шляхом їх знеособлення. Водночас право учасника на отримання інформації не охоплює вимогу про надання доступу до облікової бази даних товариства.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Учасниця ТОВ, яка володіє 10,55 % статутного капіталу, звернулася до товариства із запитом про надання широкого переліку документів та інформації щодо його діяльності, зокрема фінансової звітності, договорів, банківських виписок, інформації про майно, корпоративні рішення, судові справи та інші документи. Після того як товариство не надало запитувану інформацію, учасниця звернулася до суду з позовом.
Господарський суд частково задовольнив позов та зобов'язав товариство надати запитувані документи, відмовивши лише у вимозі про надання доступу до облікової бази даних товариства. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Переглядаючи справу, КГС ВС зазначив, що право учасника отримувати інформацію про діяльність товариства є одним із базових корпоративних прав, необхідних для участі в управлінні товариством. Перелік документів, визначений ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не є вичерпним, оскільки містить як конкретні види документів, так і узагальнені категорії, зокрема документи бухгалтерського обліку, документи звітності та інші документи, передбачені законодавством чи статутом.
КГС ВС наголосив, що при вирішенні питання про право учасника на отримання певного документа визначальним є не його буквальна назва, а те, чи містить він інформацію про діяльність товариства та чи належить до категорій документів, передбачених законом. Саме тому право учасника підлягає розширеному тлумаченню і охоплює можливість ознайомлення з будь-якими документами, які стосуються діяльності товариства.
ВС відхилив доводи скаржника про наявність у документах персональних даних. Суд зазначив, що наявність персональних даних не звільняє товариство від обов'язку надати документи його учаснику. Для забезпечення балансу між корпоративними правами учасника та правом на захист персональних даних товариство може надати копії документів із знеособленням надлишкових персональних даних, які не є необхідними для реалізації права учасника товариства на отримання інформації.
Верховний Суд також погодився з висновками попередніх інстанцій про те, що доступ до облікової бази даних товариства не є способом реалізації права на отримання інформації, передбаченого ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», тому в цій частині позовні вимоги обґрунтовано залишені без задоволення.
За результатами розгляду справи КГС ВС залишив касаційну скаргу товариства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Постанова КГС ВС від 24 червня 2026 року у справі № 907/1038/25 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137764259.
