Після розірвання шлюбу між колишнім подружжям виник спір щодо реєстрації місця проживання їхньої малолітньої доньки. Мати дитини стверджувала, що через відмову батька надати необхідну згоду вона не може зареєструвати місце проживання доньки разом із нею у належному їй будинку.
З позовом про надання дозволу на зміну реєстрації місця проживання малолітньої дитини без письмової згоди батька жінка звернулася до суду. Вона зазначила, що після розірвання шлюбу у 2023 році донька залишилася проживати разом із нею. На утримання дитини батько сплачує аліменти за судовим наказом. Місце проживання дівчинки зареєстровано за адресою місця проживання батьків позивачки.
За словами жінки, під час шлюбу сторони збудували житловий будинок, право власності на який було зареєстровано за нею. У 2022 році чоловік за договором про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя виділив свою частку в будинку та невдовзі подарував її іншій жінці.
Попри неодноразові звернення матері, він відмовлявся надати згоду на реєстрацію місця проживання доньки у цьому будинку, у зв’язку з чим вона просила суд надати відповідний дозвіл без його згоди.
Хмельницький міськрайонний суд у задоволенні позову відмовив. Суд виходив із того, що сторони не зареєстрували місце проживання у спірному будинку, між співвласниками якого триває спір щодо права власності та користування, а позивачка не довела факту проживання там разом із дитиною і не підтвердила, що зміна реєстрації місця проживання відповідає найкращим інтересам дитини.
Не погодившись з таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу. На її думку, суд не врахував, що будинок є єдиним житлом для неї та доньки, а відмова батька надати згоду на реєстрацію перешкоджає реалізації права дитини на реєстрацію місця проживання за адресою її фактичного проживання.
Апеляційний суд звернув увагу, що місце проживання позивачки та дитини зареєстровано в квартирі, яка їм не належить. Водночас жінка є власницею частки житлового будинку та має намір проживати там разом із донькою.
Суд зазначив, що відсутність згоди батька на реєстрацію місця проживання доньки у будинку обумовлена відсутністю реального поділу цього будинку між співвласницями.
«Така відмова відповідача на зміну реєстрації місця проживання малолітньої дочки не викликана об`єктивними причинами, тобто є безпідставною. Водночас ненадання відповідачем дозволу на реєстрацію місця проживання дочки у житловому будинку, що належить її матері, з одночасним зняттям дитини з реєстрації у квартирі сторонніх осіб, не відповідає інтересам дитини», – констатував апеляційний суд.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю у житловому будинку без згоди батька. При цьому згода співвласниці будинку не вимагається, оскільки реєстрація місця проживання дитини здійснюється за місцем майбутньої реєстрації її матері.
Відтак апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу позивачки: скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове – про задоволення позову.
З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 759/1645/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.
