Для зменшення кількості порушень у сфері інтелектуальної власності потрібно відповідне виховання та підвищення рівня правової культури. А медіація стане популярною лише за наявності реальних економічних стимулів. Про це сказав суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Василь Крат на Міжнародній конференції «IP-спори та медіація: досвід України та ЄС».
Василь Крат звернув увагу на римський правовий імператив Honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere (живи чесно, не шкодь іншому, віддавай кожному по заслугах). Він наголосив, що жити чесно означає не красти, і провів паралель із захистом авторських прав. На думку судді, порушення в цій сфері часто трапляються на побутовому рівні. У соціальних мережах поширена практика публікації чужих дописів від власного імені без посилання на автора, і люди нерідко не усвідомлюють, що привласнюють чужі думки. Причина проблеми, на думку доповідача, у вихованні та рівні правової культури суспільства.
Говорячи про медіацію, суддя згадав, що під час викладання цивільного права в університеті завжди наголошував студентам на простій істині: найкраще вирішений спір завершується без рішення суду. Він також зауважив, що Закон України «Про медіацію» оперує поняттям «медіаційна угода», однак за своєю правовою природою це не що інше, як договір – універсальний регулятор цивільних відносин, за допомогою якого сторони здатні врегулювати широке коло питань. Хоча медіація за своєю природою є альтернативним (позасудовим) способом вирішення спорів, її життєздатність і авторитет у суспільстві значною мірою залежать від того, як з нею взаємодіє державна система правосуддя.
Виступаючи на підтримку медіації, Василь Крат поділився міркуваннями щодо причин її недостатньої популярності. Він навів показовий приклад: лише за один день до його провадження надійшло шість касаційних скарг, у п'яти з яких скаржники звільнені від сплати судового збору. Натомість процесуальний закон передбачає повернення лише 60 % сплаченого судового збору в разі примирення за результатами медіації. На переконання судді, цього недостатньо для належного стимулювання сторін до вибору позасудового врегулювання.
Доповідач також зауважив, що питання судового збору є дуже чутливим, але й медіація важлива. Він пояснив, що запровадження медіації здатне суттєво зменшити навантаження на суди, а це безпосередньо пов'язано з тривалістю розгляду справ у сфері інтелектуальної власності, яку учасники конференції назвали проблемною. Василь Крат підкреслив, що для поширення медіації принципово важливо, щоб сторони розуміли її економічний ефект і мали реальну вигоду від того, щоб не судитися та отримати результат швидко. Поки що практика свідчить про відсутність достатнього стимулу.
Суддя звернув увагу і на ширший фінансовий вимір проблеми. Розвантаження судів через медіацію скорочує витрати, що фінансуються коштом платників податків, і цей аргумент варто активніше використовувати в популяризації медіаційних процедур. Він також висловив думку про доцільність проведення комплексного дослідження реальної вартості судового процесу в Україні.
Підсумовуючи виступ, Василь Крат наголосив, що роз'яснення суддями переваг медіації не дасть результату без реальних економічних стимулів. Лише показавши, як ця процедура конкретно економить час і гроші, можна досягти її широкого застосування на практиці.
Захід організувала Національна асоціація патентних повірених України.
