На сьогодні Земельний кодекс України не містить положень щодо надання громадянам земельних ділянок у довічне успадковуване володіння. Проте значна кількість громадян отримали такі права відповідно до законодавства, що діяло раніше. У зв’язку з цим виникає питання: як діяти громадянам, які мають державний акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою?
Нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та іншими актами цивільного законодавства визначено речові права, що можуть набуватися щодо нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва чи майбутніх об’єктів нерухомості, а також встановлено обов’язок їхньої державної реєстрації як умови виникнення таких прав.
Як виникало право довічного успадковуваного володіння?
Земельним кодексом Української РСР (у редакції від 18 грудня 1990 року № 561-XII) було передбачено можливість надання громадянам земельних ділянок у довічне успадковуване володіння.
Такі земельні ділянки надавалися для:
- ведення селянського (фермерського) господарства;
- ведення особистого підсобного господарства;
- будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель;
- садівництва;
- дачного і гаражного будівництва;
- традиційних народних промислів;
- у разі одержання у спадщину жилого будинку або його придбання.
Право виникало після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) землевпорядними організаціями.
Такі права посвідчувалися державними актами, які видавалися та реєструвалися місцевими радами народних депутатів.
Після прийняття змін до земельного законодавства (зокрема Закону України від 13 березня 1992 року № 2196-XII) нова редакція Земельного кодексу Української РСР вже не містила положень щодо надання громадянам земель у довічне успадковуване володіння.
Правова позиція Верховного Суду
Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для суб’єктів владних повноважень.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 368/54/17 (20.11.2019) зазначено, що припинення надання земель у довічне успадковуване володіння не припиняє прав осіб, які набули їх у встановленому законом порядку.
Отже, право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою залишається чинним, оскільки законодавством не передбачено підстав для його припинення.
Можливість державної реєстрації такого права?
З урахуванням правових висновків Верховного Суду у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реалізовано технічну можливість державної реєстрації:
права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою.
Крім того, Міністерством юстиції України доповнено перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація, зокрема: державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею.
Що необхідно зробити громадянам?
Громадянам, які мають державний акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, рекомендується звернутися до державного реєстратора, Центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса для внесення відомостей про таке право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація такого права дозволяє:
- офіційно підтвердити наявність речового права;
- забезпечити належний правовий захист прав на земельну ділянку;
- уникнути можливих правових спорів у майбутньому.
Лист-роз’яснення Міністерства юстиції України від 24 жовтня 2025 року № 153725/8.4.4/32-25 «Щодо державної реєстрації права довічного успадковуваного володіння на земельні ділянки» з текстом можна ознайомитися на сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/2025-rik-12548
Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України
