Якщо реєстрація дитини в іпотечному житлі перешкоджає його продажу, виконавець може звернутися до суду в порядку ст. 435 ЦПК України, однак кредитор також має право подати позов про визнання дитини такою, що втратила право користування житлом. Такий спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки дозволяє суду припинити недобросовісні спроби боржника уникнути виконання кредитного зобов’язання й рішення суду.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У справі, що переглядалася, кредитор звернувся до суду з позовом про визнання малолітньої онучки боржниці такою, що втратила право користування квартирою, посилаючись на те, що внаслідок недобросовісних дій останньої порушується право позивача як кредитора на реалізацію іпотечного майна при примусовому виконанні судового рішення про стягнення кредитної заборгованості.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, зазначивши, що боржниця порушила вимоги Закону України «Про виконавче провадження» шляхом реєстрації у спірній квартирі місця проживання малолітньої дитини під час виконавчого провадження щодо стягнення кредитної заборгованості, що не може свідчити про виникнення в дитини житлових прав на таку нерухомість. Суди звернули увагу на те, що дії відповідача свідчать про недобросовісність поведінки.
ОП КЦС ВС дійшла висновку, що для усунення обставин, які унеможливлюють виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитом за рахунок іпотечного майна (зокрема через реєстрацію в ньому дитини без згоди кредитора), виконавець має право звернутися до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на таке майно в порядку ст. 435 ЦПК України.
Разом із тим і кредитор має право самостійно звертатися з позовом про визнання дитини такою, що втратила право користування житлом, оскільки такий спосіб захисту є належним і ефективним та дозволяє суду безпосередньо оцінити добросовісність дій боржника, забезпечити баланс прав сторін і врахувати найкращі інтереси дитини в ситуації, коли реєстрація місця її проживання на стадії реалізації майна спрямована на умисне ускладнення виконання судового рішення.
Оцінка недобросовісності дій боржника (іпотекодавця), який реєструє місце проживання дитини в іпотечному житлі на стадії його реалізації у процедурі примусового виконання судового рішення, також може бути предметом оцінки суду при розгляді відповідного подання виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти.
З огляду на викладене ОП КЦС ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності захисту прав кредитора та задоволення заявленого позову з метою повернення учасників правовідносин у попередній стан, який дозволить завершити процедуру примусової реалізації нерухомого майна боржника.
Постанова ОП КЦС ВС від 2 лютого 2026 року у справі № 522/3747/22 (провадження № 61-16480сво24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133947141.
