Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников на запрошення Скарбника (Голови) Почесного товариства Мідл-Темпл, Високоповажної судді Високого суду Англії й Уельсу, Дами-командора ордена Британської імперії Кетрін Тірлвол виступив із доповіддю на конференції, яку організувало Почесне товариство Мідл-Темпл (The Honourable Society of the Middle Temple) у Палаці миру в Гаазі (Нідерланди).
Нагадаємо, що The Honourable Society of the Middle Temple – це один із чотирьох судових інів (Inns of Court), тобто юридичних корпорацій у Лондоні, які мають право приймати до лав адвокатів (баристерів) Англії та Уельсу. Інші три — це Іннер-Темпл (Inner Temple), Грейс-Інн (Gray’s Inn) та Лінкольнс-Інн (Lincoln’s Inn). Історія Мідл-Темпл починається в середньовіччі на землях, що належали Ордену тамплієрів. Після розпуску ордену землі перейшли до корони і згодом були передані юристам. Як юридична некомерційна корпорація Мідл-Темпл діє з XIV століття. Основна функція інституції – освіта та підготовка баристерів. Членами організації є судді, адвокати (соліситери, баристери), науковці, студенти.
Темою першого дня конференції, в якій брали участь правознавці з Великої Британії та Нідерландів, було «Міжнародне право та його вплив на національне законодавство».
Євген Синельников, виступаючи з доповіддю «Здійснення правосуддя в умовах воєнного стану», передусім звернув увагу, що 9 липня 2025 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» (заяви № 8019/16, № 43800/14, № 28525/20 та № 11055/22). У цьому рішенні Суд відзначив безпрецедентність подій, що відбуваються в Україні, масштаб насильства, зауважив, що Європа довго сприймала як належне зловісні заяви рф проти державності, незалежності України та самого права на її існування. Подібна риторика час від часу поширювалася на інші держави-члени Ради Європи, зокрема Польщу, Молдову та країни Балтії. Такі дії підривають саму основу демократії, на якій засновані Рада Європи та її держави-члени, через знищення індивідуальних свобод, придушення політичних свобод та відверте ігнорування верховенства права.
ЄСПЛ вказав на «кричуще» нехтування країною-агресором основами міжнародного правового порядку, встановленого після Другої світової війни. Констатував, що російські цілі полягали не менше ніж у знищенні України як незалежної суверенної держави через анексію української території та підпорядкування решти України російському впливу та контролю. Ці цілі повністю суперечать проєкту миру Ради Європи, заснованому на демократії, правах людини та верховенстві права.
Євген Синельников поінформував про засади здійснення правосуддя в Україні під час війни відповідно до національного законодавства. Вони передбачають, що: правосуддя на території, де запроваджено воєнний стан, здійснюється лише судами, утвореними відповідно до Конституції України; скорочення або прискорення будь-яких форм судових процедур заборонено; створення надзвичайних або спеціальних судів не допускається та ін.
Доповідач навів відомості про масштаби руйнувань, яких зазнали приміщення українських судів. Так, приміщення Вугледарського міського суду Донецької області було повністю знищене внаслідок масованих ворожих обстрілів. Під час першого нападу снаряд влучив у другий поверх будівлі суду, знищивши офіси, коридор та зал судових засідань. Дах і всі вікна в будівлі були розбиті, але перший поверх (найсучасніший завдяки реалізації проєкту доступу до правосуддя у співпраці з Програмою розвитку ООН в Україні) залишився переважно неушкодженим.
Наступна ракетна атака перетворила будівлю суду на руїни. Навіть дерева навколо нього були повалені, і згодом місцеві жителі почали ховати загиблих у дворі суду.
Суддя повідомив іноземних колег, що потрібно понад 40 млн євро для відновлення роботи судів у зазначених приміщеннях, включаючи комплексні ремонтні роботи і придбання необхідного обладнання та меблів.
Євген Синельников навів основні проблеми, з якими стикаються суди через війну: вимушені перенесення слухань через повітряні тривоги, відсутність електрики, опалення, інтернет-з'єднання; досить велика кількість справ була втрачена і не може бути повністю відновлена внаслідок окупації; припинення провадження через те, що сторона справи є військовослужбовцем ЗСУ; переведення суддів з окупованих територій до інших регіонів та ін.
Ситуацію погіршує дефіцит кадрів. Так, у судовій системі на сьогодні бракує понад 2 тис. суддів. Станом на 15 вересня 2025 року в апеляційних судах 786 суддівських посад вакантні (із 1357 посад). Наприклад, у Сумському апеляційному суді працює лише 4 судді, а 21 посада вакантна, у Харківському апеляційному суді – 12 суддів і 48 вакантних посад. У судах першої інстанції є 1315 вакантних посад. Зараз тривають конкурсні процедури з добору суддів, що може дещо покращити ситуацію.
Підвищити ефективність правосуддя під час воєнного стану допомагає його цифровізація. Євген Синельников розповів європейським колегам, що в Україні діє Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка передбачає автоматичний розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками процесу, фіксацію судових процесів і участь сторін у судових засіданнях через режим відеоконференції.
Також для автоматизації процесів досудового розслідування у справах щодо корупційних правопорушень діє система еCase.
Доповідач поінформував, що у квітні 2025 року була представлена оновлена База правових позицій Верховного Суду (https://lpd.court.gov.ua), яка має вдосконалену функцію пошуку, зручний для мобільних пристроїв інтерфейс, інтеграцію з Єдиним державним реєстром судових рішень та вбудовані елементи генеративного ШІ.
Цифровізація спростила доступ громадян до правосуддя в умовах воєнного часу. Утім, 6 червня 2025 року внаслідок технічного збою завдано шкоди електронним ресурсам та базам даних Верховного Суду. Програмне забезпечення було виведено з ладу, доступ до електронних сервісів і баз даних було втрачено. Це призвело до неможливості отримання кореспонденції, надсилання листів, виконання автоматичного розподілу справ між суддями, підписання електронним підписом та надсилання судових рішень. Частина інформації, що містилася в автоматизованій системі документообігу за період з 2 по 5 червня, була втрачена. Однак 13 червня вдалося відновити автоматичний розподіл справ, а 20 червня знову розпочалася обробка документів, направлених до ВС через підсистему «Електронний суд».
Крім того, Євген Синельников роз’яснив сутність, обґрунтування і підстави ухвалення рішення ВС щодо обмеженого судового імунітету держави-агресора. Посилаючись на судову практику, суддя розповів про категорії кримінальних справ щодо воєнних злочинів. Зокрема, він зазначив, що Генеральна прокуратура зафіксувала понад 183 тис. воєнних злочинів в Україні.
У більшості справ цієї категорії застосовується процедура заочного розгляду. Кримінальні провадження щодо воєнних злочинів вимагають обов'язкової участі захисника та розглядаються стосовно осіб, місце перебування яких зазвичай невідоме або які перебувають на тимчасово окупованій території України чи на території держави-агресора.
Аудиторія позитивно оцінила доповідь судді, і тривалий час аплодувала стоячи.
На заході з ключовою доповіддю «Статус та особливості діяльності Міжнародного суду ООН» виступив королівський адвокат, суддя Міжнародного суду ООН (2009–2018 роки) професор Крістофер Грінвуд. Професор Лариса Ван Ден Геррік і адвокат професор Філіп Сендс поділилися інформацією щодо проблем компетенції Міжнародного суду ООН. Суддя Верховного суду Нідерландів та член Венеційської комісії професор Мартін Кюєр розкрив проблеми, пов’язані з дотриманням принципу верховенства права. Суддя Апеляційного суду м. Гаага Джессіка Сімор під час виступу з презентацією «Розвиток екологічного права» наголосила на зобов’язаннях держав згідно з міжнародним правом щодо забезпечення захисту навколишнього середовища. Суддя Кіз Кломп і адвокат Бен Дуглас-Джонс розповіли про особливості боротьби з примусовою експлуатацією людей, виявлення винних та притягнення їх до відповідальності. Баристери Дерік Дейл і Марі Деметру презентували доповіді щодо санкцій стосовно рф та її агентів, висвітлили судову практику з цього питання, зокрема рішення Верховного суду Великої Британії у справі про застосування урядом Великої Британії у 2022 році санкцій і заморожування активів російського мільярдера Євгена Швідлера. Генеральний адвокат у Суді Європейського Союзу (2006–2020 роки) Елеонор Шарпстон, виголошуючи доповідь щодо свободи слова, на власному прикладі носіння синьо-жовтого браслета пояснила межі реалізації свободи слова в різних державах.
Колеги зі Сполученого Королівства (зокрема, судді Високого суду Англії й Уельсу Девід Бін, Кетрін Тірлвол, Клайв Льюс, Джудіт Фарбі, Джонатан Бейкер, Мартін Чембенлен, барістери Фергус Рендолф, Сузана Орнсбі, Бен Дуглас-Джонс, Дерік Дейл) та Нідерландів (зокрема, судді Мартін Кюєр і Кіз Кломп) висловили однозначну й гарячу підтримку представникам правової професії в Україні та Україні загалом, наголосили на необхідності інтеграції України до ЄС і на вжитті заходів щодо того, щоб зробити право ЄС доступним для українських суддів та юристів.
За підсумками заходу Скарбник (Голова) Почесного товариства Мідл-Темпл Кетрін Тірлвол надіслала лист, у якому щиро подякувала Євгену Синельникову від свого імені та від імені Міддл-Темпл за важливу та зворушливу доповідь і висловила захоплення мужністю суддів України, які продовжують здійснювати правосуддя в найскладніших умовах. Також Скарбник Міддл-Темпл поінформувала, що декілька учасників конференції висловили бажання допомогти Україні, й запропонувати свої ідеї й пропозиції у правовій площині.
Нагадаємо, раніше Євген Синельников виступив із доповіддю перед аудиторією Почесного товариства у Мідл-Темпл-Хол у Лондоні. Як відзначили в Товаристві, ця доповідь мала великий успіх і була високо оцінена лондонськими колегами (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1811630/).
Презентація Євгена Синельникова – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/The_Operation_of_Justice_Under_Martial_Law_.pdf
Лист Скарбника (Голови) Почесного товариства Мідл-Темпл Кетрін Тірлвол (eng.).
Лист Скарбника (Голови) Почесного товариства Мідл-Темпл Кетрін Тірлвол (укр.).
Додаткові матеріали будуть поширені в міру їх надходження та перекладу.
