За інформацією Рівненського апеляційного суду, п’ятеро жителів Волинської області обвинувачуються в тому, що створили план щодо виведення грошових коштів із банківських рахунків одного з Товариств, які надходили від іноземних компаній в якості оплати за поставку лісової продукції, та переведення їх в готівковий вигляд для подальшого безконтрольного використання у власних цілях.
Чотирьом обвинуваченим, які для здійснення удаваних правочинів з пиломатеріалами у 2021 році на короткий час реєструвалися як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності — оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, було повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 3 ст. 358 (складання приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинені повторно та за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 209 цього Кодексу (набуття, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб).
Головна бухгалтерка Товариства, яка на час проведення закупівель лісоматеріалів у ФОПів виконувала обов’язки директора підприємства, обвинувачується за ч. 2 ст. 209 КК України.
Суд першої інстанції постановив вирок, визнавши фігурантів кримінального провадження невинуватими у пред’явлених обвинуваченнях, а провадження щодо юридичної особи, яка проводила закупівлю лісової продукції у ФОПів, закрив у зв’язку з ухваленням виправдувального вироку відносно уповноваженої особи товариства — головної бухгалтерки.
Не погодившись із вироком місцевого суду, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку. У зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок та ухвалити новий, яким чотирьох обвинувачених визнати винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч 2 ст. 209 КК України, та за сукупністю кримінальних правопорушень призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк 3 роки, з конфіскацією всього належного їм на праві власності майна.
Головну бухгалтерку ТОВ визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209 КК України, та призначити аналогічне покарання.
Відповідно до ст. ст. 96-3 - 96-7 КК України застосувати щодо юридичної особи заходи кримінально-правового характеру у виді штрафу в розмірі 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та стягнути в дохід держави грошову суму, що відповідає вартості майна, одержаного злочинним шляхом — 16 мільйонів 351 тисячу гривень.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказав, що обвинувачені створювали ФОП, відкривали банківські рахунки і вже на наступний день на них із Товариства, яке також потрапило в поле зору правоохоронних органів, перераховувались мільйонні суми.
Загальна сума від проведених із березня по липень 2021 року правочинів складає понад 16 мільйонів гривень.
Проти задоволення апеляційної скарги прокурора виступили захисники та обвинувачені, просили залишили оскаржений вирок без змін, як законний та обґрунтований.
Обвинувачені заперечували свою вину і наполягали на тому, що підприємницькою діяльністю займалися в рамках чинного законодавства. Головна бухгалтерка Товариства додала, що всі операції відображені в господарському та податковому обліку, а податки з цих правочинів сплачені як до місцевого, так і до державного бюджетів.
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора. Оскаржений вирок скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
