Стратегічний курс України на інтеграцію до європейського простору зумовлює системне наближення національного законодавства до права ЄС. Це засвідчує прагнення України стати повноцінним суб’єктом європейської правової спільноти і зміцнити власну ідентичність як демократичної та правової держави.
Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою держави забезпечує сталість і єдність судової практики в порядку та спосіб, що визначені процесуальним законом. Суд посідає важливе місце у формуванні європейського й міжнародного правопорядку, одночасно забезпечуючи безперервність правосуддя в умовах війни.
Про це сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час онлайн-лекції на тему «Державна Рада Греції (Верховний адміністративний суд) та її місце в європейському правопорядку».
Виступаючи з доповіддю «Верховний Суд в європейському правопорядку: виклики безперервності правосуддя і перспективи міжнародної співпраці», спікер зазначив, що в демократичному суспільстві надзвичайно важливо забезпечити баланс між національною безпекою і правами людини, особливо в умовах воєнних реалій. Верховний Суд відіграє ключову роль у формуванні важливих правових позицій, забезпечуючи єдність судової практики, юридичну визначеність і передбачуваність правозастосування. У період дії воєнного стану ВС своїми правовими позиціями заклав доктринальні положення щодо гарантування прав військовослужбовців, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії, забезпечуючи реалізацію принципів справедливості, юридичної визначеності й пропорційності.
Також у розвитку національної правової системи дедалі важливішу роль відіграє практика ЄСПЛ і Суду справедливості ЄС. Імплементація європейських стандартів у сферу національного права є ключовим чинником для формування ефективної та інтегрованої в європейський правовий простір судової системи.
Крім того, як зауважив очільник КАС ВС, у міжнародному правовому просторі посилення співпраці між верховними судами різних держав є важливим фактором розвитку верховенства права. Напрямами такої співпраці можуть бути:
- участь у міжнародних асоціаціях (наприклад, ACA-Europe);
- інституційне партнерство між верховними судами з метою розроблення уніфікованих правових підходів до захисту прав людини;
- обмін судовою практикою – взаємне використання прецедентів і правових позицій, що сприяє конвергенції правових систем;
- спільні науково-практичні конференції та колоквіуми, під час яких обговорюються сучасні виклики (питання щодо національної безпеки, міграційних криз, воєнних конфліктів);
- запровадження тривалих механізмів комунікації, стажування суддів і працівників апарату судів, обмін фахівцями тощо.
За словами Михайла Смоковича, розширення співпраці з верховними судами різних країн сприятиме не лише обміну досвідом у сфері застосування міжнародних стандартів, уніфікації правових підходів і розвитку судових доктрин. Така взаємодія забезпечить знаходження оптимальних правових механізмів та інноваційних шляхів захисту прав людини, що відповідають сучасним викликам.
На переконання доповідача, завдяки міжнародній співпраці й транснаціональному діалогу ми зможемо спільно напрацювати найкращі практики та сформувати єдині стандарти судочинства задля ефективного захисту прав людини на засадах верховенства права.
Захід організувала Global South Network (Глобальна мережа Півдня) – міжнародна міждисциплінарна мережа для обміну знаннями в соціальній, релігійній, політичній, правовій, економічній сферах.
