Вироком місцевого суду за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, особі було призначено покарання у виді арешту на строк 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, на строк 10 років.
Під час окупації м. Куп’янська Харківської області засуджена тимчасово виконувала обов’язки начальника відділу освіти, створеного окупаційною владою, та впроваджувала російську програму навчання, а також закликала інших осіб до співпраці з державою-агресором.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині додаткового покарання та ухвалив новий вирок, призначивши засудженій додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування у сфері освіти на строк 10 років.
ККС ВС скасував вирок апеляційного суду і призначив новий апеляційний розгляд цього кримінального провадження.
Верховний Суд вказав, що поза належною увагою апеляційного суду залишилося те, що засуджена вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить значну суспільну небезпеку, а також вчиняла дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти в період воєнного стану. Тому призначене їй основне покарання у виді арешту не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання та не сприятиме виправленню засудженої і запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Тож ККС ВС дійшов висновку, що за вказаних обставин призначення основного покарання у виді арешту є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м’якості призначеного покарання та невідповідності рішення апеляційного суду вимогам статей 370, 420 КПК України.
Постанова ККС ВС від 29 січня 2024 року у справі № 183/184/23 (провадження № 51-5942км 23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705036.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
