Друга лекція із циклу, присвяченому Висновку КРЄС "Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві" від 1 грудня 2023 року № 26 (2023) на тему "Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози"

У цій лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська зосередили увагу на окремих ключових аспектах щодо використання асистивних технологій під час здійснення правосуддя, визначених у Висновку КРЄС № 26. Зокрема, на таких:

- штучний інтелект (ШІ) має підтримувати, а не замінювати суддів;
- остаточна відповідальність за судові рішення залишається за людиною;
- на базовому рівні інструменти обробки даних сприяють швидкому та економічно ефективнішому правовому дослідженню та підготовці судовими органами рішень і наказів;
- використання асистивного штучного інтелекту для допомоги суддям в ухваленні рішень може підірвати здатність кожного судді досліджувати та ухвалювати рішення;
- використання прогностичного кодування може підірвати здатність судді визначати, що є, а що ні, релевантним доказом, і може негативно вплинути на його або її здатність оцінювати надійність доказів;
- інструменти обробки даних, такі як чат-боти, можуть давати неправдиві результати, наприклад, вони можуть створювати фіктивне прецедентне право, що може призвести до судової помилки;
- використання ШІ також може підірвати (послабити) контроль судової системи за розподілом справ;
технологію можна використовувати лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні і визначенні проваджень. Ухвалення рішень мають, явно чи неявно, здійснювати лише судді.

Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології.

Судді також назвали міжнародні та національні нормативні акти, які встановлюють гармонізовані правила у сфері штучного інтелекту, регулюють питання щодо його розвитку, визначають напрями реалізації та пріоритетні сфери застосування.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні" від 2 грудня 2020 року № 1556-р. пріоритетними сферами, в яких реалізують завдання державної політики розвитку галузі штучного інтелекту в Україні, є: освіта і професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.

Для реалізації цього завдання, зокрема в частині правосуддя, потрібен подальший розвиток уже існуючих технологій у сфері правосуддя (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо), а також упровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту, які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення тощо.

Із лекції слухачі також дізнаються про роботу Консультативної ради зі штучного інтелекту (AIAB) при CEPEJ, що надає експертні консультації з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом у судовому середовищі, а також про Ресурсний центр із питань кіберсправедливості та штучного інтелекту, який допомагає отримати загальне уявлення про такі системи ШІ та інші ключові інструменти кіберправосуддя.

Переглянути другу лекцію із циклу, присвяченому Висновку КРЄС "Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві" можна на YouTube каналі Конституційного Суду України за посиланням: https://cutt.ly/3wXy7iRG

Нагадаємо, що ознайомитись із першою лекцію циклу, присвяченому Висновку КРЄС "Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві" можна на YouTube каналі Конституційного Суду України за посиланням: https://cutt.ly/gwLYGyH3