Огляд права Європейського Союзу та практики Суду Європейського Союзу у сфері міжнародного захисту, доступ до процедури міжнародного захисту у практиці національних судів країни – члена ЄС, доступ до процедури міжнародного захисту у практиці апеляційних судів та Верховного Суду в Україні в період дії воєнного стану – у фокусі уваги круглого столу «Роль суддів у наближенні міжнародного захисту в Україні до стандартів ЄС».
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді МирославаБілак зупинилася на значенні й застосуванні практики Суду ЄС в національній практиці з питань міжнародного захисту судами України.
Насамперед вона нагадала про важливість дотримання справедливої процедури саме суб’єктом владних повноважень у справах біженців і вигнанців під час надання доступу до міжнародного захисту у практиці національних судів. Адміністративні суди передусім перевіряють акти та дії суб’єктів владних повноважень на відповідність принципам ст. 2 КАС України. При цьому дуже важливо звертати увагу на необхідність дотримання критеріїв, які закріплює доктрина fearprocedures (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), що була запроваджена Верховним Судом у національну практику. Вказана доктрина спрямована на те, щоб «людина була почутою», забезпечує справедливе ставлення до неї, водночас Суд застосовує її з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У межах виступу спікерка звернула увагу на проблемні питання щодо застосування рішень та практики Суду ЄС, які зумовлені, зокрема, складнощами через недостатню поінформованість про такі рішення, у доступі до них та відсутністю перекладу українською мовою. Хоча Верховний Суд уже розпочав роботу над формуванням і перекладом огляду практики Суду ЄС, що сприятиме національним судам у вирішенні питань міжнародного захисту. Разом з тим національні суди більше звикли до застосування практики ЄСПЛ, яка є джерелом права в Україні. Суддя також зазначила, що ті порушення, які нині констатує ЄСПЛ, більшою мірою стосуються процесуального характеру, аніж норм матеріального права, і вони пов’язані з тривалим розглядом справ у судах насамперед через зменшення суддівського корпусу.
Що стосується Суду ЄС, то важливим є поглиблення знань суддями щодо практики Суду ЄС, формулювання правильного розуміння і підходів застосування тих європейських стандартів, які тією чи іншою мірою повинні враховуватися національними судами та вже застосовуються ними. Спікерка зауважила, що ВП ВС і КАС ВС, посилаючись на пріоритетність міжнародних договорів, у своїй практиці неодноразово застосовували міжнародні стандарти щодо забезпечення справедливої конкуренції з урахуванням практики Суду ЄС. У зв’язку з цим слід пам’ятати про основні європейські принципи, що містяться і в Угоді про асоціацію України та ЄС: субсидіарності, юридичної визначеності, рівного ставлення, законності, пропорційності. Це ті стандарти, яких Україна зобов’язалася дотримуватися і які має застосовувати, зокрема, і в практиці національних судів. На думку Мирослави Білак, практика Суду ЄС, а також правові позиції за запитом у преюдиційних рішеннях Суду ЄС можуть допомогти національним судам глибше розуміти зміст принципів і приписів міжнародних договорів, підходи до їх застосування для врахування національними судами й наблизити українську судову практику, яка має безпосередній вплив на розвиток національного законодавства та формування інститутів державної влади, до європейських стандартів і членство України в ЄС.
Секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Жанна Мельник-Томенко зазначила, що суд касаційної інстанції дотримується стандартів і завдань, які визначені в процесуальних законах, керується принципами юридичної визначеності і правом усіх на справедливий суд. Розвиваючи ці принципи, суди касаційної інстанції намагаються адаптувати норми міжнародного права в національному законодавстві. Водночас Угода про асоціацію між Україною та ЄС дозволяє ширше дивитися на ті джерела права, які закріплені в процесуальних законах. Оскільки національне законодавство розвивається неоднаково щодо різних галузей права, то корисним буде як досвід ЄСПЛ, так і досвід та напрацювання, що містяться в рішеннях Суду ЄС.
Круглий стіл організували Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Національна школа суддів України та Благодійний фонд «Право на захист».
