Рівненський апеляційний суд скасував рішення суду попередньої інстанції, яким задоволено позов про демонтаж відеокамер зовнішньої системи відеонагляду у багатоквартирному будинку.
Апеляційний суд під час вивчення матеріалів справи, вимог апеляційної скарги представника відповідачки, поданої на рішення місцевого суду, яким його довірительку зобов’язано демонтувати дві відеокамери зовнішньої системи відеонагляду та вуличний прожектор, встановлені в загальному коридорі та на балконі багатоквартирного будинку в одному з міст Рівненської області, з’ясував, що між сторонами у справі існує тривалий конфлікт. Цьому сприяло також те, що в лютому 2022 року міська рада винесла постанову у справі про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за вигулювання собак у громадському місці без повідків і намордників, а відеоматеріали про вчинення адмінправопорушення надала саме відповідачка у справі.
Мешканці будинку звертались до виконавчого комітету міської ради із колективною заявою про неправомірні дії відповідачки щодо встановлення відеоспостереження в загальному коридорі та на балконі.
Оскільки будинок не перебуває в комунальній власності територіальної громади та списаний з її балансу, заявникам порадили звернутися до суду для вирішення цього спору.
Рівненський апеляційний суд, переглядаючи рішення місцевого суду, прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги представника відповідачки та скасував оскаржуване рішення з наступних підстав.
Позивачка не навела норму закону, яка забороняє відповідачці встановлювати відеокамери, ліхтар чи зобов’язує її отримувати від позивачки чи інших мешканців будинку дозвіл на їх установлення.
Також не надала суду позивачка належних доказів того, що камера, яка розташована в під’їзді будинку, здійснювала відеофіксацію її особистого життя, як про це зазначалося в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає, що фізичне розташування приватного майна позивачки виключає саму можливість фіксувати встановленими камерами інформацію про особисте та сімейне життя особи в розумінні тлумачення, наданого Конституційним Судом України. Зокрема, мова йде про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.
Зважаючи на те, що між сторонами існує тривалий конфлікт — встановлення відеокамер, на думку апеляційного суду, сприяє стримуванню неправомірних дій.
А відеофіксація адміністративного правопорушення позивачкою лише підтверджує виправданість встановлення камер і є виключним випадком, коли допускається не лише фіксація, а й розголошення відомостей про скоєне правопорушення.
Крім того, камери, які фіксують місця загального користування, не можуть вказувати на персоналізацію відеоспостереження лише щодо певної особи.
Колегія суддів погодилась з тим, що встановлення відеоспостереження в багатоквартирному будинку може передбачати узгодження між співвласниками, проте законодавство не забороняє захищати свою власність та забезпечувати особисту безпеку за допомогою власних технічних засобів.
