Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі вартості послуг з юридичного консультування і представництва за договором, на укладення якого та отримання відповідного доходу він мав законні очікування. Позивач стверджував, що внаслідок відмови відповідача від виконання своїх обов’язків за результатами відкритих торгів він не отримав такого доходу.
Господарський суд Харківської області ухвалив рішення про задоволення позову в повному обсязі з мотивів доведення позивачем наявності в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення, необхідних для покладення на відповідача відповідальності у вигляді збитків.
Східний апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову з підстав недоведення позивачем розміру неодержаного ним доходу (прибутку).
КГС ВС постанову суду апеляційної інстанції скасував, справу направив на новий апеляційний розгляд, вказавши на таке.
Ухилення замовника закупівлі від належного виконання покладеного на нього умовами проведеної закупівлі обов’язку щодо укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, є порушенням ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі», а відповідні дії замовника щодо скасування процедури закупівлі та ухилення від укладення договору є протиправними.
Учасник, який був визнаний переможцем закупівлі, однак згодом втратив право на укладення договору про закупівлю через протиправне скасування замовником процедури закупівлі, може стягнути із замовника закупівлі збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, пов’язані з втратою ним права на укладення договору про закупівлю та отримання доходу (майнових вигод) від виконання відповідного договору.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення збитків, суд апеляційної інстанції зауважив, що дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) через реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору з огляду на предмет і підстави цього позову.
Однак, попри зазначене, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача збитків і не надав йому відповідної правової оцінки з урахуванням критеріїв визначення (обрахування) та стандартів доказування розміру збитків.
При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що критеріями визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди є: звичайні обставини (умови цивільного / господарського обороту); розумні витрати; компенсаційність відшкодування збитків.
У разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір), суд, керуючись принципом справедливості, має визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.
Доведення наявності збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розміру здійснюється із застосуванням стандарту вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дає змогу стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що такий факт імовірніше відбувся (мав місце), аніж не відбувся / його не було.
Збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню в таких випадках: коли заявлений кредитором неотриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов'язань; втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов'язання іншим контрагентом (боржником); дохід не є абстрактним і може бути доведеним з розумним рівнем впевненості.
Постанова КГС ВС від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20.
