12 січня 2026 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області розглянув матеріали, що надійшли від підрозділу поліції, щодо притягнення 19-ти річного мешканця Карлівки до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.

Як встановлено в ході розгляду справи, громадянин здійснив телефонний дзвінок на спецлінію «102», який мав завідомо неправдивий характер. Під час розмови з оператором він використовував нецензурну лексику, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Повідомлення було зареєстроване в інформаційній системі поліції, а факт правопорушення підтверджувався матеріалами справи про адмінправопорушення, зокрема протоколом, рапортами працівників поліції та аудіозаписом розмови.

Особа, яка притягувалася до відповідальності, визнала свою вину та подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Суддя, враховуючи вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та практику Європейського суду з прав людини щодо добросовісного користування процесуальними правами, визнав можливим провести розгляд без участі правопорушника.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суддя зазначив, що стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, зокрема за нецензурну лайку та інші дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян. Також наголосив, що безпідставні звернення на лінію екстреної допомоги та образливі висловлювання на адресу операторів створюють додаткове навантаження на служби, які мають оперативно реагувати на реальні загрози, та можуть позбавити своєчасної допомоги осіб, які її дійсно потребують.

З урахуванням характеру правопорушення, ступеня вини та відсутності пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин суд дійшов висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та застосував адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідної норми права. Також з правопорушника було стягнуто судовий збір на користь держави відповідно до вимог законодавства.

Суддя окремо звернув увагу на превентивну функцію адміністративної відповідальності, яка спрямована не лише на покарання, а й на виховання поваги до правил співжиття в суспільстві та недопущення подібних правопорушень у майбутньому.

Звертаємо увагу, що в умовах воєнного стану безпідставні звернення до екстрених служб є особливо небезпечними, оскільки відволікають ресурси від реагування на реальні загрози життю, безпеці громадян та об’єктам критичної інфраструктури. Кожен неправдивий виклик може коштувати комусь втраченої хвилини допомоги, яка в критичній ситуації є вирішальною. Свідома та відповідальна поведінка громадян у користуванні лініями екстреного зв’язку є важливою складовою громадської безпеки та взаємної довіри між суспільством і службами реагування.