У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили депутата державної думи федеральних зборів рф за ч. 3 ст. 110 КК України за те, що він, за попередньою змовою групою осіб, вчинив умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків, а саме підтримав ратифікацію договорів про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між рф і так званими Донецькою та Луганською народними республіками. У касаційній скарзі захисник стверджував, що підзахисний є посадовою особою рф, а тому користується імунітетом ratione materiae від здійснення іноземної кримінальної юрисдикції.
Залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій не встановили наявності в обвинуваченого імунітету, який би унеможливлював розгляд цього кримінального провадження національним судом. Функціональний імунітет ratione materiae не застосовується до посадових осіб іноземної держави щодо несення кримінальної відповідальності у третій державі у випадках вчинення міжнародних злочинів, порушень норм jus cogens. Тобто депутати державної думи рф не мають функціонального імунітету ratione materiae від кримінальної юрисдикції України у випадках вчинення міжнародних злочинів, порушень норм jus cogens, зокрема злочину агресії, воєнних злочинів, геноциду, та інших злочинів, що порушують суверенітет і територіальну цілісність України та пов’язані з порушенням норм jus cogens. Україна може поширювати свою кримінальну юрисдикцію на громадян рф, зокрема депутатів державної думи рф, серед іншого, в частині притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені розд. І «Злочини проти основ національної безпеки України» та розд. XX «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» КК України.
Реалізація вказаних прав та обов’язків відображена у ст. 8 КК України, відповідно до якої іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Постанова ККС ВС від 11 грудня 2025 року у справі № 686/6637/23 (провадження № 51-1980км25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/132611452.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
