Вища рада правосуддя та Рада правосуддя Республіки Латвія підписали Угоду про співробітництво, яка спрямована на зміцнення робочих відносин між двома інституціями, обмін досвідом у сфері судового врядування, консолідацію і вдосконалення їхньої діяльності та наближення української судової системи до європейських стандартів у контексті підготовки до членства України в Європейському Союзі.
Угода була підписана під час робочого візиту української делегації до Риги (Латвійська Республіка) 6–8 жовтня 2025 року.
Згідно з положеннями Угоди, Вища рада правосуддя та Рада правосуддя Латвії домовилися систематично проводити консультації з питань, що становлять спільний інтерес, обмінюватися інформацією, реалізовувати спільні дослідницькі проєкти, а також сприяти участі представників рад правосуддя у семінарах, конференціях та інших заходах. Угоду укладено на необмежений строк.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик під час виступу акцентував увагу на готовності України ділитися власним досвідом забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах триваючої агресії росії.
«Ми продовжуємо реалізовувати ключові реформи, необхідні для вступу до Європейського Союзу. Йдеться про реформу органів суддівського врядування, проведення прозорого та заснованого на заслугах конкурсу до служби дисциплінарних інспекторів за участю міжнародних експертів, удосконалення дисциплінарної процедури щодо суддів, заповнення суддівських вакансій, оновлення підходів до оцінювання доброчесності та професійної етики суддів і кандидатів на посаду судді, а також розвиток кримінального права й удосконалення розгляду справ про воєнні злочини, адміністрування судової системи в умовах військової агресії тощо», — сказав очільник ВРП.
Він зазначив, що Україна відкрита до обміну досвідом і вдячна за поради щодо вдосконалення законодавства відповідно до європейських стандартів.
«Наш пріоритет — підвищення довіри суспільства до системи правосуддя. Прозорі конкурсні процедури, засновані на принципах змагальності та меритократії, — запорука успіху судової реформи. Ми прагнемо, щоб доброчесність, прозорість і підзвітність стали щоденною практикою судової влади», — наголосив Григорій Усик.
Під час виступу член Вищої ради правосуддя Олена Ковбій зазначила, що впровадження законодавчих змін, спрямованих на реформування дисциплінарної функції ВРП, створення Служби дисциплінарних інспекторів та застосування практик, які відповідають найкращим світовим стандартам, свідчать про послідовність України у впровадженні європейських підходів до функціонування системи дисциплінарної відповідальності суддів.
Вона повідомила, що з моменту відновлення дисциплінарної функції ВРП — з 1 листопада 2023 року до 1 вересня 2025 року — у Вищій раді правосуддя перебувало на розгляді понад 28500 дисциплінарних скарг щодо суддів. За цей період завершено розгляд близько 17000 скарг, відповідно, залишок нерозглянутих дисциплінарних скарг станом на 1 вересня 2025 року становив приблизно 11 500.
Вища рада правосуддя є відповідальною за реалізацію одного з кроків Плану України (Ukraine Facility), яким передбачено, що до кінця четвертого кварталу 2025 року із залученням Служби дисциплінарних інспекторів, має бути вирішено не менше 20% старих дисциплінарних справ,що залишалися нерозглянутими станом на кінець 2023 року.
Станом на 1 вересня 2025 року, із залученням Служби дисциплінарних інспекторів, яка розпочала роботу 23 грудня 2024 року, уже розглянуто 28% таких справ, що значно перевищує запланований показник.
Член ВРП Микола Мороз підкреслив, що під час розгляду дисциплінарних скарг Вища рада правосуддя дотримується принципу індивідуального підходу: у кожному випадку визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарна практика ВРП орієнтована на забезпечення принципу пропорційності. Зазначений принцип є одним із ключових елементів верховенства права та означає, що заходи, передбачені нормативно-правовими актами, повинні бути спрямовані на досягнення легітимної мети та залишатися співмірними з нею.
Під час візиту учасники зустрічі обговорили низку ключових тем, серед яких:процес добору та кар’єрного зростання суддів; порядок розгляду справ в апеляційній інстанції та рівномірне навантаження на суди;професійне оцінювання суддів, питання судової етики та дисциплінарної відповідальності;виклики функціонування судової системи України в умовах війни;значення незалежної та ефективної судової влади у процесі євроінтеграції України;розвиток кримінального права України та можливі уроки для Латвії;модернізація судової інфраструктури, цифровізація та кадрове забезпечення судів.
Серед доповідачів заходу — представники Верховного Суду Латвії, члени ради правосуддя, Ризького регіонального суду, Дисциплінарного суду, Комісії з питань суддівської етики, Комітету з питань оцінювання суддів, а також представники української делегації з Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Верховного Суду.
Відбулися візити до низки судів Латвії — Ризького апеляційного суду, Курземеського районного суду (Кулдіга) та Земгальського районного суду (Тукумс), де учасники ознайомилися з практиками розвитку судової інфраструктури та цифровізації процесів.
* * *
Захід на тему «Зміцнення верховенства права в часи викликів: діалог між судовою владою Латвії та України» відбувся на запрошення Голови Верховного Суду, голови Ради правосуддя Латвійської Республіки Айгарса Струпіша.
До складу української делегації увійшли Голова ВРП Григорій Усик, члени ВРП Тетяна Бондаренко, Олена Ковбій, Микола Мороз, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк,суддя Київського апеляційного суду Іван Мосьондз, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України АндрійПасічник, начальник відділу міжнародного співробітництва та взаємодії з органами державної влади секретаріату ВРП Владислав Гуртенко.
З боку Латвії участь в заході брали Голова Верховного Суду, Голова Ради правосуддя Латвії Айгарс Струпіш, Голова Дисциплінарного суду Нормундс Саленієкс, голова Ризького апеляційного суду Маріс Віганц, голова Курземського районного суду, член Ради правосуддя Мадарс Плепіс,заступниця Голови Земгалського районного суду, заступниця Голови Комісії з питань суддівської етики, голова Асоціації суддів Латвії Адрія Касаковська, колишній міністр, посол Латвії в ЄС, член делегації Латвії з переговорів про вступ до ЄС Андріс Пієбалгс, а також із Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці Анатолій Куцевол.
