Життя непередбачуване: хвороба, втрата працездатності чи інші обставини можуть поставити одного з подружжя у скрутне становище. Щоб врегулювати питання матеріальної підтримки одного з подружжя, передбачено такий правовий механізм, як договір між подружжям про надання утримання.
Цей документ визначає, хто з подружжя має право на фінансову допомогу, у яких випадках таке право припиняється та як саме реалізується утримання. Розглянемо детальніше ключові аспекти, істотні умови цього договору та його юридичні нюанси.
Що таке договір про утримання між подружжям?
Законодавство України дозволяє подружжю самостійно визначати умови укладення договору між подружжям про надання утримання для одного з них. Укладання такого договору регулюється положеннями Сімейного кодексу України, згідно з якими обом з подружжя надано право визначати умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі та обов’язково посвідчується нотаріусом.
Право на утримання має той з подружжя, хто є непрацездатним і потребує фінансової допомоги, за умови, що інший з подружжя має можливість її надавати. При цьому, непрацездатними вважаються особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю I, II чи III групи. Водночас право на утримання може бути втрачено, зокрема, у випадках негідної поведінки одного з подружжя або якщо його непрацездатність стала наслідком умисного кримінального правопорушення, встановленого судом.
Які права на утримання передбачені законом?
- Під час шлюбу – один з подружжя може отримувати матеріальну допомогу у разі втрати працездатності;
- Після розлучення – у деяких випадках право на утримання зберігається, наприклад, якщо колишній чоловік або дружина не можуть самостійно забезпечити себе;
- Для вагітної дружини та батьків малолітніх дітей – жінка, яка очікує дитину або доглядає за малюком, має право на утримання від чоловіка. Аналогічне право передбачене і для чоловіка, якщо дитина проживає з ним.
Припиняється право на утримання в такому випадку:
- Поновлення працездатності отримувача допомоги;
- Повторний шлюб між колишніми подружжям.
- Припинення вагітністі, народження мертвої дитини чи смерті.
- Передача дитини на виховання іншій особі.
- Виключення відомостей про чоловіка як батька або жінки як матері із актового запису про народження за рішенням суду.
Окрім того, договір про утримання може бути припинений за домовленістю, якщо одна зі сторін отримує у власність нерухоме майно або одноразову грошову виплату (стаття 89 Сімейного кодексу України). Припинення дії договору на утримання відбувається шляхом укладання нового нотаріально посвідченого договору, а право власності на нерухоме майно виникає у того, хто набуває таке майно у власність, з моменту державної реєстрації такого права.
Варто зазначити, що нотаріус перевіряє вільне волевиявлення сторін, їхню дієздатність, дійсність намірів. Саме нотаріус допомагає визначити оптимальні умови договору, які будуть не тільки в повному обсязі відповідати вимогам законодавства, а й відповідатимуть інтересам обох з подружжя.
