Рішення іноземних судів визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Так, відповідно до Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, заходи, прийняті органами однієї Договірної Держави, визнаються в інших без додаткових процедур, якщо вони відповідають положенням Конвенції. Особа може самостійно або за допомогою адвоката звернутися до українського суду з клопотанням про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні. У визнанні та виконанні може бути відмовлено тільки у випадках, визначених у пункті 2 статті 23 Конвенції.
Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми також передбачає можливість визнати та виконати рішення щодо опіки над дітьми, а також містить положення щодо порядку подання документів та вимоги до них. Так, заявник подає перелік документів, зазначених у статті 13 Конвенції до Міністерства юстиції України, яке визначено Центральним органом із застосування в Україні Європейської конвенції 1980 року. Документи повинні бути складені українською мовою або супроводжуватися перекладом українською мовою з урахуванням заяви України до статті 6 Конвенції. Відмова у визнанні та виконанні можлива, якщо не дотримано положень Конвенції, з урахуванням статей 8, 9 та 10.
Порядок визнання та виконання рішення іноземного суду на території України врегульовано Розділом IX Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 466 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім’я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Зверніть увагу! У разі, якщо судове рішення не містить заходів примусового виконання, на його підставі не може бути виданий виконавчий документ, отже доцільно звертатися до компетентного українського суду з клопотанням про визнання іноземного рішення.
Згідно з частиною першою статті 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених Главою 1 Розділу IX.
Відповідно до частини другої статті 472 ЦПК України до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, додається офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні.
Крім того, згідно із частиною п'ятою статті 466 ЦПК України у випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах 1-4 частини третьої цієї статті, можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду клопотання. У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.
Якщо у рішенні суду не вказано про набрання ним законної сили, з метою звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України необхідно направити на адресу Мін’юсту України (у тому числі, у паперовому вигляді) наступні документи:
- Супровідний лист із зазначенням мотивів подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України;
- Засвідчену належним чином копію рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання, супроводжену перекладом на українську мову, який засвідчений печаткою та підписом перекладача;
- Засвідчену належним чином копію офіційного документа про те, що рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання, набрало законної сили, супроводжену перекладом на українську мову;
- Довіреність, якою уповноважується Міністерство юстиції України діяти від імені заявника або призначати із цією метою іншого представника;
- Засвідчену належним чином копію документа, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, супроводжену перекладом на українську мову;
- Засвідчену належним чином копію документа, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше), супроводжену перекладом на українську мову;
- Документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником).
Якщо у рішенні суду не вказано про набрання ним законної сили, з метою звернення до суду з клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню на території України необхідно направити на адресу Мін’юсту України (у тому числі, у паперовому вигляді) наступні документи:
- Супровідний лист із зазначенням мотивів подання клопотання про визнання рішення іноземного суду на території України;
- Засвідчену належним чином копію рішення іноземного суду, про визнання якого подається клопотання, супроводжену перекладом на українську мову, який засвідчений печаткою та підписом перекладача;
- Засвідчену належним чином копію офіційного документа про те, що рішення іноземного суду, про визнання якого подається клопотання, набрало законної сили, супроводжену перекладом на українську мову, який засвідчений печаткою та підписом перекладача;
- Довіреність, якою уповноважується Міністерство юстиції України діяти від імені заявника або призначати із цією метою іншого представника;
- Засвідчену належним чином копію документа, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, супроводжену перекладом на українську мову, який засвідчений печаткою та підписом перекладача;
- Документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником).
Міжнародні двосторонні договори у сфері надання взаємної допомоги у цивільних справах
Україна є стороною низки двосторонніх договорів, що містять положення про процедуру визнання і виконання рішень судів.
Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.
Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду може подаватися:
- Безпосередньо до суду України.
- До іноземного суду, який розглянув справу і ухвалив рішення у першій інстанції і який надсилає іноземне клопотання на розгляд компетентного суду України через Мін'юст (якщо це передбачено міжнародним договором).
Якщо документи відповідають вимогам законодавства України (міжнародному договору та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України №1092/5/54 від 27.06.2008), Мін’юст передає їх до суду України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника чи його майна. У разі відсутності чинного договору або невідповідності документів клопотання повертається із зазначенням причин. Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. У разі якщо міжнародний договір містить інші норми, застосовуються положення міжнародного договору.
Визнання і виконання іноземних судових рішень в Україні за відсутності міжнародних договорів
У разі відсутності у відносинах між Україною та іноземною державою дво- чи багатостороннього міжнародного договору, в рамках якого можливо було б вирішити питання визнання або визнання і надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, зацікавлена особа самостійно звертається до компетентного суду України у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України щодо визнання і виконання іноземних судових рішень в Україні, із заявою/клопотанням про визнання або визнання і надання дозволу на виконання рішення іноземного суду на території України. Така заява/клопотання розглядатиметься компетентним судом України відповідно до процесуального законодавства України.
