Дія Закону України від 1 грудня 2022 року № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», який був опублікований 28 грудня 2022 року і набрав чинності 28 березня 2023 року, зокрема в частині доповнення Кодексу України про надра такою підставою для зупинення дії спеціального дозволу, як застосування до кінцевого бенефіціарного власника надрокористувача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, поширюється на персональні санкції, що вже діють.
Законодавець передбачив відстрочку в набранні чинності вказаним Законом – 3 місяці з дня опублікування, тобто з 28 березня 2023 року, зокрема, і з метою надання можливості надрокористувачу вжити заходів, спрямованих на зміну кінцевого бенефіціарного власника, задля уникнення негативних наслідків у вигляді зупинення дії спеціальних дозволів.
Такі висновки зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
ТОВ оскаржило до суду наказ Державної служби геології та надр України від 28 березня 2023 року в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого цьому Товариству.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що, приймаючи оскаржуваний наказ 28 березня 2023 року (у день набрання чинності Закону № 2805-ІХ), відповідач позбавив позивача можливості вчинити дії щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника. Суд також вказав, що положення цього Закону підлягають застосуванню саме з 28 березня 2023 року, але з наданням надрокористувачу додатково 30-денного строку для вчинення дій щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції.
КАС ВС з такими висновками не погодився, скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд вказав, що застосування санкцій до кінцевого бенефіціарного власника Товариства до набрання чинності відповідними змінами до Кодексу України про надра не впливає на можливість зупинення дії наданих позивачеві спеціальних дозволів на користування надрами.
Оскільки санкції, запроваджені Указом Президента України, продовжували діяти на момент впровадження до Кодексу України про надра змін Законом № 2805-ІХ, то дії відповідача у спірних правовідносинах повною мірою відповідають вимогам ст. 58 Конституції України.
Колегія суддів зауважила, що Закон № 2805-ІХ був офіційно оприлюднений і доведений в установленому порядку до відома населення, зокрема й суб’єктів господарювання, 28 грудня 2022 року. Тому починаючи з цієї дати наслідки застосування норм зазначеного Закону були передбачуваними для позивача, що давало можливість заздалегідь вжити заходів, спрямованих на зміну кінцевого бенефіціарного власника, задля уникнення зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Водночас суди попередніх інстанцій установили, що ані в період із 28 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, ані станом на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення позивач не був позбавлений можливості виконати вимоги законодавства з метою усунення підстав для зупинення дії спеціального дозволу та відновлення його дії, проте не вживав жодних заходів, спрямованих на зміну бенефіціарного власника (контролера).
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на специфічний характер змін, внесених до статей 13 та 57 Кодексу України про надра, а саме передбачені ними наслідки для надрокористувача у вигляді зупинення дії спеціального дозволу в разі накладення персональних санкцій на бенефіціарного власника, законодавець, зберігаючи баланс інтересів держави (щодо захисту національної безпеки) та бізнесу (видобування та реалізація корисних копалин), Законом № 2805-ІХ передбачив відстрочку в набранні ними чинності, а саме 3 місяці з дня опублікування, тобто з 28 березня 2023 року, зокрема, і з метою надання можливості надрокористувачеві усунути зазначену підставу для зупинення дії наданого йому спеціального дозволу.
Постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/8773/23 (адміністративне провадження № К/990/12283/24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122449171.
