Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усикузяв участь у роботі ХІІІ Судового форуму, який провела Асоціація правників України.
Під час панельної дискусії, відповідаючи на запитання модератора про те,чи можна завершити судову реформу в Україні та де межа, коли можна буде вважати, що вона завершена, очільник ВРП висловив таку думку:
«Судову реформу можна завершити лише в тому разі, якщо буде виважений і системний підхід до її реалізації, а також досягнутий консенсус між судами, прокуратурою і адвокатурою, законодавчою та виконавчою гілками влади, професійною і громадянською спільнотами. Наразі реформування правової системи відбувається дуже швидко, хаотично, несистемно, тому очікування від проведення реформи не справджуються ні в суспільстві загалом, ні в суддівському середовищі зокрема».
Григорій Усик зазначив, що для удосконалення діяльності судової гілки влади дуже важливими аспектами є розуміння та підтримка громадянського суспільства і депутатського корпусу. Він зауважив, що нерідко негативно сприймаються конструктивні пропозиції і, навпаки, схвалюються ідеї, які в перспективі загрожують діяльності судової системи. Наприклад, розголос у медіа про зміну законодавства щодо обмеження суддівських виплат або стосовно довічного грошового забезпечення суддів призводить до збільшення кількості заяв суддів про відставку. Причому заяви подають судді, які мають стаж роботи на суддівській посаді близько 17 років, а з урахуванням стажу професійної діяльності, яка надала їм право для призначення на посаду судді, та половини строку навчання у вищому навчальному закладі набувають права на відставку.
«Наразі кількість суддів, які звільняються, значно перевищує кількість кандидатів на посади суддів, яких спроможна провести через конкурсні процедури Вища кваліфікаційна комісія суддів України і рекомендувати до призначення Вища рада правосуддя. Відповідно, збільшується навантаження на тих суддів, які працюють. За таких умов украй проблематично забезпечити доступ громадян до правосуддя. Якщо не дотримані процесуальні права осіб, не забезпечений ефективний, повний, усебічний і відкритий судовий розгляд справ, то довіри до судової гілки влади досягти не вдасться», – констатував Григорій Усик.
Як приклад несистемного підходу до реформування судової влади Григорій Усик зазначив про ситуацію, коли через унесення змін до законодавства про впровадження нової процедури дисциплінарних проваджень, але відсутність стратегії та бачення реалізації цих змін у 2021 році Вища рада правосуддя припинила здійснювати дисциплінарну функцію. Лише через два роки до законів було внесено зміни, якими регламентовано створення нового структурного підрозділу у складі Вищої ради правосуддя – Служби дисциплінарних інспекторів, визначено її повноваження, а також з’явилася можливість розблокувати дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя. Але за цей час накопичилося понад 13 тисяч дисциплінарних скарг.
Григорій Усик також поінформував, що наразі Вища рада правосуддя завершує створення Служби дисциплінарних інспекторів: станом на 10 грудня призначено співбесіди з кандидатами на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів, а початок її роботи планується оголосити 23 грудня цього року.
Голова ВРП нагадав, що конкурс із добору дисциплінарних інспекторів було оголошено 19 грудня 2023 року. Заяви подали понад 400 кандидатів. Після проведення низки конкурсних процедур незалежна Конкурсна комісія запропонувала Вищій раді правосуддя для остаточного затвердження штатну кількість кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів – 24 особи, на посаду заступника керівника Служби дисциплінарних інспекторів – одного кандидата, на посаду керівника – двох. Через відмову трьох кандидатів від подальшої участі в конкурсі наразі склад Служби дисциплінарних інспекторів є неповним – 21 дисциплінарний інспектор.
Григорій Усик пояснив, що для того, щоб Служба дисциплінарних інспекторів якнайшвидше ефективно запрацювала, для дисциплінарних інспекторів будуть проведені тренінги за сприяння міжнародних партнерів.
Крім цього, Григорій Усик нагадав, що наразі на етапі завершення – робота над Єдиними показниками доброчесності та професійної етики суддів. Триває остаточне погодження з Радою суддів України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Громадською радою доброчесності. Ці критерії мають велике значення для однакового їх застосування під час проведення конкурсної процедури на посаду судді, кваліфікаційного оцінювання суддів, для розгляду скарг щодо суддів, для застосування під час оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя, напрацювання практики Верховного Суду.
Фото: Асоціація правників України
