Однією з найбільших проблем правотворчості є насамперед те, що у зв’язку з динамічними суспільними відносинами існує відірваність теорії від практики, спостерігаються повільність реакції, а в деяких випадках – ігнорування пропозицій і практичних рекомендацій судової влади щодо усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах.
Про це зазначив голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час науково-практичного круглого столу «Закон України "Про правотворчу діяльність" як механізм удосконалення правотворчого процесу в Україні».
Закон України «Про правотворчу діяльність» покликаний удосконалити законодавчі процеси та врегулювати діяльність, що пов’язана з плануванням, розробленням, прийняттям, застосуванням нормативно-правових актів і моніторингом їх виконання.
Під час заходу учасники обговорили наукову концепцію розвитку законодавства за Законом України «Про правотворчу діяльність», його місце в реформуванні правової системи України, принципи здійснення правотворчої діяльності, історичний шлях унормування правотворчої діяльності в Україні.
Голова КАС ВС в ході жвавої дискусії відзначив, що, незважаючи на необхідність суттєвих зусиль для введення в дію цього Закону загалом, норми, зокрема, про втрату чинності нормативно-правовим актом або окремим його структурним елементом (ст. 61) та про подолання колізій норм права під час реалізації нормативно-правових актів (ст. 66) можливо вже зараз увести в дію, оскільки це не потребує будь-якого ресурсу.
Михайло Смокович наголосив, що формальний підхід до оцінки впливу проєкту нормативно-правового акта суб’єктами правотворчої діяльності, небажання відшукати найбільш ефективний та дієвий варіант розв’язання проблеми на основі наукових досліджень та об’єктивних емпіричних даних здебільшого стають причиною низької якості законодавчого регулювання. Ці та інші проблеми призводять до неефективної роботи суб’єктів правотворчої діяльності, недосконалості системи законодавства. Як наслідок – відбувається порушення прав, свобод та законних інтересів особи.
Очільник КАС ВС також зауважив, що будь-яке науково-практичне обґрунтування повинно мати прийнятну для суспільства практичну спрямованість і позитивну цінність, завдяки чому мають вирішуватися, а не ускладнюватися окреслені питання правосуддя в механізмі національного державотворення.
«Якісне законодавство України, його адаптація до положень права Європейського Союзу – це запорука успішної європейської інтеграції нашої держави», – переконаний Михайло Смокович.
Насамкінець голова КАС ВС висловив сподівання, що Закон України «Про правотворчу діяльність» стане дієвим механізмом удосконалення правотворчого процесу в Україні, а встановлення цим Законом уніфікованих правил правотворчої діяльності сприятиме підвищенню прогнозованості, стабільності та якості вітчизняного законодавства.
Захід організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.
