Про це сказав Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик на засіданні круглого столу, який присвячено презентації Висновку № 26 (2023) Консультативної ради європейських суддів «Рухаючись вперед: використання допоміжних технологій у судочинстві», організованого Проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» спільно із Верховним Судом.
У Висновку висвітлюються потенційні переваги використання технології у судовій системі, а також виклики та небезпеки для незалежності судової влади. Сфера дії Висновку обмежується використанням конкретних форм сучасних технологій, включаючи застосування штучного інтелекту для допомоги правосуддю, які можуть застосовуватися судовими органами.
Учасники заходу, серед яких представники судової, законодавчої та виконавчої влади, науковці і громадськість, обговорили виклики цифровізації судової влади в Україні і дотримання в цьому контексті стандартів Ради Європи у сфері правосуддя.
Голова ВРП Григорій Усик зазначив, що консультативний висновок стане допоміжним у процесі реформування і наближення національної судової системи до європейських стандартів у частині застосування цифрових технологій.
Такі технології мають бути інструментом покращення, першочергово адміністрування, ефективності судочинства, який включає доступ громадян до правосуддя, забезпечення прозорого і відкритого судового процесу, і це, безумовно, стосується також підвищення якості судових рішень.
Звертаючи увагу на виклики, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту в частині мотивування судових рішень, Григорій Усик сказав:
«Можна швидко і ефективно знайти відповіді на запитання щодо застосування матеріального і процесуального права, утім штучний інтелект ніколи не може взяти до уваги особливості морально-етичних компонентів під час розгляду судової справи. Впровадження штучного інтелекту в роботу судді має бути поступовим».
Очільник ВРП зауважив, що такі застереження висловлювали також судді Європейської мережі рад правосуддя.
Григорій Усик розповів, що під час участі у роботі Генеральної асамблеї Європейської мережі рад правосуддя як спостерігач відзначив, що застосування інформаційних технологій в українському судочинстві іноді ширше, ніж в деяких провідних європейських державах, що є позитивним. Зокрема, не в усіх країнах є аналог Єдиного державного реєстру судових рішень, а також не завжди в інших країнах застосовується авторозподіл судових справ між суддями. В Україні запровадженню таких систем сприяв запит суспільства і міжнародних партнерів для забезпечення відкритості і прозорості діяльності судів.
Григорій Усик зазначив, що однією з вимог Європейської Комісії в межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС одним з етапів є коректне запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи,над чим спільно працюють і органи судової влади, і законодавець, усвідомлюючи виклики, які постали перед судової владою.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов наголосив, що жодна країна світу не змогла, як Україна, оцінити важливість функціонування електронного судочинства, діджиталізації процесів, оскільки ці технології набули широкого застосування внаслідок пандемії Covid-19, а потім стали нагальними через війну. Адже правосуддя в нашій державі не зупинялося під час дії воєнного стану.
Зазначив, що законодавець продовжив роботу над впровадженням новітніх технологій у судочинстві, зокрема щодо створення електронних кабінетів. Це має бути максимально корисна, зручна система як для споживачів судових послуг, так і для суддів, працівників апаратів судів.
Щодо застосування штучного інтелекту в судочинстві Денис Маслов сказав: «Жодний штучний інтелект не замінить суддю. Штучний інтелект може покращити і зробити більш зручною роботу судді, але людину ніхто не замінить».
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак запевнив у готовності Ради Європи активно працювати з партнерами в Україні і надавати підтримку в контексті зміцнення правосуддя під час війни і в повоєнний період, який, як він сподівається, настане зовсім скоро.
Він зазначив, що, з одного боку, використання сучасних технологій зміцнює судочинство, з іншого – включає низку викликів, які стосуються дотримання незалежності суддів, збереження цілісності персональних даних, доказів, повного контролю суду над інформацією, яка використовується в судових слуханнях, усвідомлення доступу до цих технологій. У зв’язку із цим системне навчання, зокрема суддів, прокурорів, адвокатів, є надзвичайно важливим. Рада Європи готова ділитися найкращим досвідом застосування технологій для того, щоб Україна змогла уникнути тих помилок, які були свого часу допущені країнами-членами ЄС.
Довідково. У роботі круглого столу взяли участьсудді Конституційного Суду України, Верховного Суду, апеляційних та місцевих судів, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, представники секретаріату Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України, представники Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Міністерства юстиції України, науковці, представники Ради Європи, Консультативної ради європейських суддів, громадських організацій.
Фото: Верховний Суд
