Визнати незаконним та скасувати наказ директора ліцею «Про звільнення з посади бібліотекаря», поновити позивачку на посаді бібліотекаря цього ліцею та стягнути на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу – таке рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду залишив без змін апеляційний суд.
Звертаючись до суду, позивачка пояснила, що у березні минулого року її звільнили з посади бібліотекаря ліцею, де вона працювала на пів ставки за сумісництвом, «на підставі ст. 5 Закону України №2136 IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв’язку зі звільненням з основного місця роботи».
Проте КЗпП України не передбачає припинення трудового договору через звільнення з основного місця роботи. Тому, вважаючи своє звільнення незаконним, просила суд скасувати наказ про звільнення, поновити її на посаді бібліотекаря ліцею та стягнути зарплату за час вимушеного прогулу.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд задовольнив усі її позовні вимоги.
В апеляційній скарзі ліцей просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у позові. Апелянт пояснив, що бібліотекарку звільнили з сільської бібліотеки й у зв’язку зі звільненням з основного місця роботи її було звільнено з посади за сумісництвом – бібліотекаря ліцею. Перед тим їй неодноразово пропонували подати заяву про прийняття на роботу на посаду бібліотекаря ліцею як основного працівника, однак вона відмовилася.
Утім апеляційний суд зауважив, що за своїм правовим статусом немає відмінностей між роботою за основним місцем роботи та за сумісництвом. У загальному випадку сумісники користуються такими ж правами, як і основні працівники, та можуть бути звільненими лише із загальних підстав, передбачених КЗпП України.
На думку колегії суддів Хмельницького апеляційного суду, суд першої інстанції правильно встановив, що наказ директора ліцею не містить нормативного обґрунтування та підстав звільнення бібліотекарки. У ньому є лише посилання на положення статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Тому поновлення її на посаді, а відтак стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, зазначив апеляційний суд.
З постановою апеляційного суду у справі № 676/2527/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.
