Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області про відмову у задоволенні позову Сахновецької сільської ради про позбавлення матері батьківських прав щодо її восьми дітей.
Рішення місцевого суду оскаржувала сільська рада. В апеляційній скарзі, як і у позові, наполягала, що жінка тривалий час нехтує своїми батьківськими обов’язками. Відколи у неї відібрали дітей, не цікавилася їхнім здоров’ям, успіхами у школі, не спілкувалася з класними керівниками, й досі не створила належні умови для проживання і виховання їх з нею.
Як встановив суд, у 2022 році вісьмох неповнолітніх і малолітніх дітей було відібрано у відповідачки без позбавлення її батьківських прав зі стягненням на них аліментів. Діти отримали статус дитини, позбавленої батьківського піклування. На початку повномасштабної війни п’ятьох з них з навчального закладу на Хмельниччині евакуювали до Польщі, закріпивши кожному опікунів. Опікуном над двома молодшими призначили бабусю.
Рік тому комісія з питань захисту прав дитини Сахновецької сільської ради рекомендувала виконкому прийняти рішення про позбавлення багатодітної матері батьківських прав – і виконавчий комітет його ухвалив.
У своєму висновку, зокрема, зазначив, що мати не піклується про своїх дітей, не забезпечує необхідні умови проживання (будинок знаходиться у занедбаному стані), харчування, медичного огляду, належно не спілкується з ними, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, через її недогляд двоє дітей отримали травми (опіки та ампутацію пальця), стосунки у сім’ї незадовільні, мати та її співмешканець зловживають алкоголем. Водночас йдеться, що загальні умови проживання – оптимальні.
В апеляційному суді багатодітна мати просила не позбавляти її батьківських прав і запевнила, що хоче виховувати своїх дітей. Суд встановив, що вона вже не живе зі своїм співмешканцем, не зловживає алкоголем, працювала сезонною робітницею на підприємстві, зараз стоїть на обліку у службі зайнятості, переїхала до матері й мешкає разом зі своїми малолітніми дітьми й намагається створити належні умови проживання для усіх своїх дітей.
В оцінці доводів апеляційної скарги колегія суддів виходила з того, що суд при розгляді справ про позбавлення батьківських прав на перше місце має ставити якнайкращі інтереси дитини. Позбавлення батьківських прав – крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності у їхніх діях вини.
«Доказів того, що до відповідачки застосовувались будь-які заходи впливу, які виявилися безрезультатними, тобто доказів того, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції», – зазначив суд.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України підстав для позбавлення матері батьківських прав. При цьому суд попередив її, що ставлення до виховання дітей слід змінити. Контроль за виконанням нею батьківських обов`язків поклав на органи опіки та піклування.
Доводи апеляційної скарги Хмельницький апеляційний суд визнав необґрунтованими й такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відхилив її.
З постановою апеляційного суду у справі № 675/164/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.
