Про це зазначив член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич під час XI Щорічного форуму юрисконсультів.
Захід організовано виданням «Юридична практика».
Учасники обговорили правові виклики воєнного часу, роль бізнесу в підтримці України та українців, практику ЄСПЛ та українських судів, взаємодію бізнесу та правоохоронних органів, досвід релокації та відновлення бізнес-процесів під час війни, а також наслідки санкційної політики для доброчесного бізнесу.
У межах обговорення відбулося відкрите інтерв’ю члена ВРП Олександра Сасевича на тему «Покращення бізнес-клімату: запитання до судової влади».
Олександр Сасевич розповів, як наразі відбувається комунікація судів із суспільством, які кроки здійснюються з метою популяризації суду, підвищення довіри до судової влади в умовах воєнного стану та інших викликів, а також про основні пріоритетні напрями діяльності Вищої ради правосуддя.
Зазначив, що причини недовіри представників бізнесу до судової влади здебільшого не пов’язані безпосередньо з діяльністю суду, а є наслідком інших об’єктивних чинників, зокрема недофінансування судової влади, проблем виконання судових рішень тощо. Наголосив на необхідності розвитку комунікації та роз’яснювальної роботи як серед представників бізнесу, так в суспільстві загалом.
За словами члена ВРП, оскільки думка про суди формується саме засобами масової інформації, з метою зміни такої ситуації у стислі терміни вдалося започаткувати і розвинути інститут суддів-спікерів. Також було створено прес-центр Судової влади України, пожвавлено діяльність прес-служб судів. Результатом таких кроків стали популяризація та зміна сприйняття як судді, так і судової влади в цілому.
Олександр Сасевич зазначив, що суддя як уособлення судової влади діє в певній системі координат, чітко визначених законодавством, з-поміж яких суд, органи, які формують суддівський корпус, органи, що опікуються незалежністю судової влади, дисциплінарною практикою.
Тривала відсутність у такій системі координат ВККСУ та ВРП призвела до істотних негативних наслідків для судової системи.
За час відсутності у ВРП повноважень щодо розгляду дисциплінарних скарг їх накопичилося близько 13 000, при цьому дисциплінарні скарги продовжують надходити.
Олександр Сасевич наголосив, що найближчим часом планується приведенняРегламенту Вищої ради правосуддя у відповідність до законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів», зокрема в частині визначення пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг.
Член ВРП зазначив, що пріоритетним буде розгляд справ, наслідком яких може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна) щодо судді, який звернувся із заявою у відставку, під час проходження кваліфікаційного оцінювання, конкурсних процедур, та справ, що мають суспільний резонанс.
Олександр Сасевич звернув увагу, що юридичній спільноті, зокрема юрисконсультам, під час подання скарги щодо дисциплінарного проступку судді необхідно звертатися до першоджерел, які чітко регламентують оформлення таких скарг.
Член ВРП наголосив, що створення належних умов функціонування судової влади, діяльності судів і суддів є основними пріоритетами ВРП, закликав учасників не стояти осторонь процесів реформування судової влади, а брати участь у конкурсних процедурах, надавати конструктивні пропозиції, розуміти та підтримувати європейський вектор розвитку України.
Фото: "Юридична практика"
