Оголошення
Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.
Тел.: 0934767260
-
Главная
- Всі новини
- Деталі
Стягнення з держави шкоди за неефективність ведення досудового розслідування: практика ВС. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 585/724/19 та дійшов висновку про наявність підстав для покладення на державу обов`язку відшкодувати позивачу завдану їй моральну шкоду у зв`язку з неефективністю ведення досудового розслідування кримінальної справи, у якій позивач є потерпілою особою. Обставини Справи Громадянка України звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України (далі - казначейство) про відшкодування майнової та моральної шкоди. Звертаючись до суду, ...
Детальніше: Держава несе відповідальність за нефективність досудового розслідування
- Деталі
Виступ заступника ВРП Олексія Маловацького 06.08.20 на VIII Міжнародному судово-правовому форумі Вища рада правосуддЗа інформацією Судова влада України
Детальніше: Олексій Маловацький: 3,8 тис. суддів не в змозі за рік розглянути 1,7 млн справ
- Деталі
За інформацією Судова влада України
Детальніше: Як на Комітеті з питань правової політики обговорювали судову реформу Зеленського
- Деталі
Про те, як Конституційний Суд України захищає права громадян, які його завдання та структура, як судді ухвалюють доленосні для всієї країни рішення розповіла в студії «Феміда в деталях.Talk» суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Переглянути відеоінтерв'ю можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=AbBqRlwCf3EЗа інформацією Судова влада України
Детальніше: Відеоінтерв’ю судді Конституційного Суду України Галини Юровської
- Деталі
Право посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд, тобто дискреція, потребує чіткого визначення у законодавстві. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус, виступаючи на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, який проходить у Києві 5–6 серпня 2020 року. На його думку, ця тема є найголовнішою в адміністративній юстиції, адже головна мета створення адміністративних судів – забезпечення судового контролю за дотриманням законів суб’єктами владних повноважень. «Прикро, але поняття дискреції не визначене як законодавча дефініція. Воно існує в теорії адміністративного права, міститься в енциклопедіях, але законодавець не наважився визначити поняття дискреції загалом і поняття дискреції суб’єктів владних повноважень зокрема. ...
- Деталі
«Світовий досвід показує, що довіра до суду прямо пропорційна довірі до держави. Держави-лідери за довірою до суду є лідерами за довірою до держави. Наша держава ж, зокрема державний апарат, є вкрай непопулярним серед співвітчизників. При цьому рівень НЕдовіри до суду (77,7%) нижчий ніж рівень НЕдовіри до парламенту (82%) та знеособленого чиновництва (82,9% респондентів не довіряють, за даними Разумков Центр)», – зазначив адвокат, голова комітету судової практики Асоціації адвокатів України Олег Маліневський під час свого виступу на VIII Міжнародному судово-правовому форумі. Лідери за довірою, нагадав він, волонтери та церква (67% та 60,6% довіри відповідно). В той же час, попри високу «недовіру» до ...
- Деталі
Право посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд, тобто дискреція, потребує чіткого визначення у законодавстві. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус, виступаючи на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, який проходить у Києві 5–6 серпня 2020 року. На його думку, ця тема є найголовнішою в адміністративній юстиції, адже головна мета створення адміністративних судів – забезпечення судового контролю за дотриманням законів суб’єктами владних повноважень. «Прикро, але поняття дискреції не визначене як законодавча дефініція. Воно існує в теорії адміністративного права, міститься в енциклопедіях, але законодавець не наважився визначити поняття дискреції загалом і поняття дискреції суб’єктів владних повноважень зокрема. ...
- Деталі
УВАГА! На численні запитання читачів та користувачів, авторів статей (тез) редакційна колегія офиційно повідомляє. В журналі проводяться технічні, регламентні роботи. Номери журналу перебувають в процесі переоформлення та технічного редагування за вимогами до наукового видання з боку міжнародних науковометричних баз даних! Автори статей (тез), з приводу довідок по опублікованим статтям (тезам) можуть звертатися до редакційної колегії журналу: 093 476 72 60. Просимо вибачення за тимчасові не зручності, журнал буде ще краще та професійніше в новому форматі, який запроваджується за міжнародними вимогами!
- Деталі
Право посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд, тобто дискреція, потребує чіткого визначення у законодавстві. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус, виступаючи на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, який проходить у Києві 5–6 серпня 2020 року. На його думку, ця тема є найголовнішою в адміністративній юстиції, адже головна мета створення адміністративних судів – забезпечення судового контролю за дотриманням законів суб’єктами владних повноважень. «Прикро, але поняття дискреції не визначене як законодавча дефініція. Воно існує в теорії адміністративного права, міститься в енциклопедіях, але законодавець не наважився визначити поняття дискреції загалом і поняття дискреції суб’єктів владних повноважень зокрема. ...